«ВСД» 😶🌫️
Давно хотіла написати цей пост.
«-Лікарю, в мене з дитинства діагноз ВЕ-ЕС-ДЕ!» повідомляє на прийомі стурбована пацієнтка. «-Це я так розумію не лікується?»😩
На щастя, все рідше доводиться бачити в медичних картках пацієнтів нововстановлений діагноз «ВСД», напевно тому, що після постів Уляни Супрун та широкої просвітницької роботи моїх колег в Інтернеті багатьом стало зрозуміло, що це не діагноз, а сміттєва корзина, куди відносяться безліч симптомів та скарг молодих пацієнтів.☹️
Щоб отримати діагноз «ВСД» в СРСР та в новоствореній Україні досить було звернутися в молодому віці на прийом до лікаря терапевтичного профілю із скаргами на епізод втрати свідомості (наприклад, в душному приміщенні в спеку натще), або на головний біль чи серцебиття, паніку, страх, підвищену тривогу чи безсоння, коливання настрою, некардіогенний біль в грудях, тривогу за здоров’я, низький артеріальний тиск, печію, біль в шлунку невиразкового характеру тощо.😳
Діагноз «ВСД» щедро встановлювався направо і наліво, супроводжувався рекомендаціями поприймати ноотропи чи венотоніки (препарати, дуже модні на теренах СРСР і не знані в світі). А пацієнт знав, що він тепер невиліковно хворий. (😅)
З приходом Інтернету, англійської мови, появи лікарів нового формату (прихильників доказової медицини) в Україні поступово стало зрозумілим, що за ВСД потрібно вміти розпізнати:
-панічну атаку
-генералізований тривожний розлад
-депресію
-мігрень
-головний біль напруги
-розсіяний склероз
-біполярний, обсесивно-компульсивний розлад
-вазо-ванальні синкопальні стани
-більш серйозні кардіологічні захворювання (порушення ритму) та багато інших.🥸
Тому що «ВСД» - не діагноз, отже, шукаємо причину.🤔
Що ще вам цікаво почитати про «ВСД»? Чи траплялося вам чути про такий діагноз від знайомих? Пишіть в коментарях :)