Якщо ж ми говоримо про рецидиви ВПГ, то треба запам'ятати два моменти. По-перше, повторні висипання (дуже часті, чи рідкі - це не має значення) можуть початись в БУДЬ ЯКОМУ віці і в БУДЬ КОГО. Тобто, не потрібні якихось додаткових фонових хвороб або особливостей організму, щоб на губах почав "висипати" герпес. Я зазвичай пацієнтам відповідаю на запитання "чому в мене?" - не пощастило. По-друге, рецидиви герпетичних висипань можуть бути на будь яких ділянках шкіри, хоча й частіше за все класичні місця первинного проникнення вірусу в організм, тобто ділянки навколо ротової порожнини або генітальні органи. Проте я бачив пацієнтів з висипаннями і на попереку, і на лопатках, і на грудях.
Кількість висипань при рецидиві набагато меньша, ніж при первинному ураженні, як і вираженість інших симптомів. Всупереч загальноприйнятій думці, простий герпес не дає повторних висипань на слизовій оболонці рота, а тільки за її межами, тобто на губах, навколо носа, очей і т.д. Виключення становлять люди з ВІЛ інфекцією. Тому коли ви бачите повторні висипання в ротовій порожнині, то скоріш за все рецидивуючий афтозний стоматит, а не герпетична інфекція.
Частота рецидивів може коливатись від декількох випадків на рік, до декількох на місяць. Може бути хвилеподібне протікання - якийсь період рецидиви часті, а потім стають рідшими і навпаки (це може бути пов'язано з вагітністю або іншими стресовими факторами). Загалом, з віком, у більшості людей реактивація простого герпесу припиняється, навіть якщо до цього моменту проблема тривала десятками років.
Лікування. Дехто може відмітити у себе наявність "триггерів" повторних висипань герпесу, наприклад, гострі інфекційні хвороби, емоційний стресс, знаходження під сонячним опроміненням та інше. За можливості, треба униками цих тригерів, що іноді саме по собі може полегшити проблему в цілому, проте, частіше за все явні триггери або відсутні, або погано контрольовані.
Тому в більшості випадків лікування полягає у використанні противірусних препаратів (ацикловір, валацикловір, тощо). Але треба пам'ятати, що вони не можуть повністю знищити вірус, а тільки порушують процес його реплікації (ділення). Умовно кажучи, ацикловір краще за все дозволяє нам саме КОНТРОЛЮВАТИ вірус, не давати йому "прокинутись", але не знищує його повністю, як це робить антибіотик при тій же бактеріальній пневмонії.
З цього розуміння і виходять основні принципи медикаментозної профілактики рецидивів герпесу - почати прийом ліків ЗАЗДАЛЕГІДЬ до того моменту, як вже почався розпал хвороби. Є дві схеми прийому ацикловіру та валацикловіру, як основних препаратів проти вірусу простого герпесу: епізодичний та щоденний. Епізодичний прийом означає використання стандартних або високих доз ацикловіру/валцикловіру в перший день проявів хвороби (продромальний період), в ідеалі коли ще немає висипань, а тільки печіння/свербіж/почервоніння шкіри. Якщо рецидиви рідкі (зазвичай ми говоримо про не більше ніж 6 рецидивів на рік) і пацієнт швидко реагує та починає прийом ліків вчасно, то це непоганий варіант контролю хвороби.
Якщо ж висипання дуже часті, або людина не встигає почати прийом препарату до появи висипань (особливо це стосується дітей), тоді схемою вибору залишається класичний щоденний прийом низьких доз ацикловіру/валацикловіру курсом до 12 місяців з наступним переглядом ефективності лікування. За необхідності курс продовжують або пробують відмінити з наступним спостереженням.
Ефективність та безпека препаратів цієї групи доведена в багатьох дослідження. Є дослідження з участю більше 200 учасників, які отримували ацикловір на протязі 6 років (!) з чудовою переносимістю лікування.
Як уже було сказано, з часом частота рецидивів простого герпесу зменшується і у більшості людей зникають повністю, незалежно від лікування, проте не це може знадобитись іноді десятки років. Противірусні препарати дозволяють пережити цей період з відносним комфортом.
