google-play Про проект Згода користувача Політика конфіденційності

Синдром відміни антидепресантів

Щербина Давид
Оригінал допису

Всі ви знаєте, що антидепресанти НЕ викликають залежності (не втомлююсь це повторювати в тисячний раз)

💉Бо залежність – це коли людина відчуває нав’язливе бажання щось вживати, безконтрольно збільшує дозування, ставить речовину в основу свого життя та ін.

✅На антидепрессантах (АД) такого немає, перш за все тому, що ці препарати не приносять пацієнтам ніякого задоволення, не дають нічого “надмірного” (ніякої радості чи ейфорії від АД ви не отримаєте). Якщо ви здорові – ви скоріше всього взагалі нічого не відчуєте від прийому цих ліків

✅Антидепресанти - нормалізують біохімічні процеси в мозку, що повертає пацієнтів до норми, не більше ніж норма. Ніякого кайфу😐

Але, при припиненні прийому АД – може бути синдром відміни (СВ)

➡️Це не залежність – бо немає основної її характеристики – нав’язливого бажання вживати речовину знову

🔥Всі класи антидепресантів можуть викликати синдром відміни (СІЗЗС, СІЗЗСН, атипові, трициклічні, модулятори серотоніну, інгібітори МАО)


Найчастіші симптоми СВ:

🎈головокружіння

🎈головний біль

🎈втома

🎈нудота

🎈парестезії

🎈ажитація

🎈м’язові болі, або озноб

🎈проблеми зі сном

🎈brain zaps (раптові короткі простріли в голові, наче удар струмом)

🆘Ризик СВ підвищується при різкій відміні препарату, або якщо препарат не має активних метаболітів, чи у нього швидкий період напіввиведення.

📈Найвищий ризик СВ: у пароксетину, флувоксаміну, венлафаксину, дезвенлафаксину

📉Найменший ризик СВ: у флуоксетину, вортіоксетину, агомелатину, бупропіону

🙅‍♂️Що НЕ є синдромом відміни:

❌Пацієнт поприймав антидепресант пару місяців, йому стало краще, а далі вирішив що ліки йому більше не потрібні, нащо ото дарма травити печінку…

І о бінго! Всі скарги повертаються знов (хто б міг подумати)

🤬То я не можу тепер з них злісти? Будь проклятий лікар який мене на них підсадив! (думає такий пацієнт)

🙅‍♂️Інший варіант: сусідка приймає антидепресант 10 років, а після відміни її скарги повертаються, тож вона вимушена приймати антидепресант роками. Це не синдром відміни, це рецидив (повернення основного захворювання), чому депресія інколи повертається - тема для окремого допису.

Як зменшити ризик синдрому відміни?

Знижувати дозування повільно (мінімум 2-4 тижні для більшості АД)

В деяких випадках (високі дози; попередня історія синдромів відміни; велика тривалість прийому АД) варто проводити відміну за 6-12 тижнів

Що робити якщо виник синдром відміни?

Заспокоїтись і зачекати, СВ проходить сам, скарги рідко тривають довше ніж 1-2 тижні

або

Повернути назад антидепресант до тої дози на якій не було симптомів відміни і відміняти ще раз, але більш повільно

Які ще варіанти?

Перейти на флуоксетин 20-30мг – і відмінити вже його (так як флуоксетин має тривалий період напіввиведення – СВ для нього є рідкісним

або

Приймати бензодіазепінові транквілізатори коротким курсом під час відміни

Обов'язково радьтесь з лікарем, не приймайте рішення самостійно, СВ майже завжди можна скоригувати підібравши правильну тактику