Тривожні розлади часто «не ходять поодинці».
Сьогодні розкажу вам про коморбідність, коли людина з певним розладом водночас має ще один, або декілька інших тривожних/загалом психічних розладів (в каруселі схема для наочності).
Відсоток коморбідності психічних розладів сягає 60%!
Наведу приклади для кращого розуміння:
☑️ Людина може мати генералізований тривожний розлад (тобто переживати за майбутнє, за всі сфери життя) і паралельно мати соціальну тривожність.
☑️ Частим є поєднання тривоги щодо захворювання (коли людина переживає, що має недіагностовану хворобу, або високий ризик цього в майбутньому) та панічного розладу. Бо, при обох станах, людина надмірно зосереджена на своїх тілесних відчуттях і надає їм хибного/перебільшеного значення.
☑️ Пацієнти з тривожними розладами дуже часто мають супутню депресію. І, якщо з тривогою людина швидше звернеться за допомогою, бо буде шукати полегшення і матиме багато енергії, то депресію часто можна не помітити, списати на перевтому, війну та життєві труднощі. Або ж взагалі вважати себе лінивим🙁
Дуже часто в ході консультації з приводу надмірної тривоги або порушення сну я виявляю у пацієнтів депресію. І тоді, зі знанням критеріїв розладу, людина починає розуміти себе і свій стан.
Коли є декілька розладів одночасно, в КПТ ми першочергово працюємо з тим, що, на розсуд клієнта найбільше впливає на його життя.
Але якщо є депресія, в першу чергу рекомендовано починати роботу саме з неї!
Як думаєте, чому?
