Нащо знати пересічній людині про доказову медицину?
Одразу ❤️ мені, а цікавий текс Вам
🤓 Доказова медицина з’явилася майже тоді, коли почали досліджувати хімічні речовини та їх вплив на організм людини. Фармакологічна індустрія розвивалася, створювалися нові препарати для лікування. І не завжди ефективні!
Тому вченим прийшлося якось шукати докази ефективності чи неефективності. Коли знайшли формулу якісних досліджень, одразу розділили на категорії.
🔸 Мета-аналіз – систематизований аналіз із зіставленням доказів. Він містить мету аналізу, вибір способів оцінювання результатів, систематизований пошук інформації, аналіз інформації за допомогою статистичних методів, інтерпретацію результатів.
Мета-аналіз дає змогу отримувати інформацію, яка надходить із різних джерел, способом, який можна відтворити.
‼️ Рівні доказовості:
⭕️ Рівень А — це вищій пілотаж в дослідженнях.
Подвійні сліпі рандомизовані, плацебо-контрольовані дослідження на великих вибірках чи метааналізи.
⭕️ В – базуються на результатах принаймні одного нерандомізованого дослідження високої якості;
⭕️ С – базуються на думці експертів за відсутності даних якісних клінічних досліджень. Оце про те “а мені допомогло” чи “я так лікую вже багато років!”
📌 Золотим стандартом клінічних випробовувань є рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження – так званий GCP-стандарт.
Основними поняттями, що стосуються GCP-досліджень, є рандомізація – призначення досліджуваних у групи методом випадкової вибірки (є основою статистичного порівняння груп).
📌 Подвійне сліпе дослідження (Double-blind) – коли пацієнт і дослідник не знають, яке лікування призначене, та стратифікація (Stratification) – розподіл досліджуваних на групи.
🤔 Ось чому деякі наукові статті не несуть цінності. А експертні думки лише мають свою нішу, яку можна спростувати дослідженням.
