Привіт.
Ви чули про сіль, яка відкладається, і яку необхідно «розмасажувати», «розбити», «розчинити», «вимити», і «вибити»?
Кожний другий пацієнт знає місце відкладення цієї «містичної солі» у своєму тілі.
То що слід «вимивати»? Чи можливо це зробити?
Давайте розбиратись.
Здоровий суглоб складається з кісткових поверхонь, синовіі та хряща.
3й рисунок у каруселі.
Хрящ насичений водою за ідеальних фізіологічних умов, утворює м’яку захисну шапку на поверхні кісток. Це робить рух між кістками гладким та плавним.
З віком живлення хряща зменшується, він втрачає еластичність і тургор (від латиньського turgere- бути наповненим).
Хрящ просідає, грубіє, на поверхні з’являються розщелини, які згодом переростають у ерозії і виразки, оголюючи поверхню кістки.
Так починається остеоартрит (ОА).
Хрящ має обмежену можливість до відновлення, тому травматичні ушкодження хряща часто передують ОА.
Але з віком змінюється не лише хрящ, а і кістка.
При ОА відбувається перебудова субхондральної (суб- значить під-; хондро- хрящ) кістки.
Кістка стає грубішою, утворюються нові кістки по краям суглобових поверхонь.
Ці нові кістки лікарі називають остеофітами, а пацієнти- шпорами, шипами, солями, дзьобоподібними розростаннями.
Так, остеофіт утворений із солей кальцію, але це кістка.
Тепер, коли ви прочитали пост, як ви гадаєте:
Чи можно «розчинити» чи «розмасажувати» кістку?
Правильно, ні.
Як проявляється ОА і як запобігти поговоримо іншим разом.
Бережіть себе та здоровий глузд.
Обійняла, @dr.zaichkok ❤️
Пост та рисунки за метеріалами
Bijlsma, J., 2018. EULAR Textbook On Rheumatic Diseases. 3rd ed. London: BMJ Publishing Group Ltd, pp.900-903
