google-play Про проект Згода користувача Політика конфіденційності

Дитина говорить тільки з рідними

Платонова Ірина
Оригінал допису

🔍 Селективний мутизм

- психічний розлад, що характеризується неспроможністю вербального чи не вербального мовлення в окремих обставинах, або з окремими людьми.

Простими словами, діти говорять тільки в окремих середовищах.

Наприклад, вдома «не замовкають», а в садочку чи при гостях і «слова не витягнеш», або навпаки.

Часто такі діти сприймаються соціумом як сором'язливі.

Насправді, дітям потрібно допомогти розмовляти. Необхідно зазначити, що розвиток дітей з селективним мутизмом відповідає віку.

У них не відмічається порушення слуху чи розлади аутичного спектру.

Вибірковий мутизм пов'язаний з тривожними розладами, особливо з соціофобією.

Симптомами є постійна нездатність говорити в певних ситуаціях, при нормальному спілкуванні в інших ситуаціях. Розлад перешкоджає навчальним чи професійним досягненням або соціальному спілкуванню.

Розлад триває принаймні один місяць (але не враховується перший місяць після початку відвідування школи чи дитячого садка).

🔍 Ось декілька порад, як спілкуватися з дітьми:

• Не сприймайте мовчання невихованістю, грубість, особистою неприязністю.

• Уникайте оцінок та критики щодо мовчання («та від нього/неї і слова недочекаєшся»).

• Не ставте дитину у центр уваги.

• Відностесь до неї так само, як і до інших дітей.

• Не тисніть та не просіть розмовляти, а також не акцентуйте уваги на мовчанні.

• Не карайте та не соромте за мовчання, не ставте ультиматумів та не обіцяйте винагороди за те, що дитина щось скаже.

• Використовуйте альтернативні методи комунікації, такі як письмо чи малюнки.

• Запропонуйте записати читання чи якесь інше повідомлення на диктофон.

• Не виключайте дитину з соціальних заходів.

• Висловлюйте свою віру, впевненість та підтримку.

• Задавайте розгорнуті запитання («Розкажи нам, де ти сьогодні гуляв?», а не «Де ти був?»). Для менших дітей доречно використовувати гру та гумор, щоб зменшити напругу.

• Уникайте зорового контакту, коли очікуєте від дитини якоїсь відповіді.

• Якщо ж дитина таки відповідає, краще реагувати на це, як на щось цілком звичне, та не зосереджувати на цьому непомірну увагу.

ЛІКУВАННЯ - ПСИХОТЕРАПІЯ.

При неефективності психотерапії, можуть бути використані антидепресанти.

Чи чули про такий діагноз як селективний мутизм? Чи стикалися особисто?