Чому нам соромно - і дарма.
Ховаємо прокладку в рукаві дорогою до вбиральні. Шепочемо «у мене ці дні». Звідки цей сором - і чому він насправді ні на чому не тримається? 🩸
Спершу факт: менструальна кров - це не «брудна», не «токсична» й не «відходи». Це відшарований ендометрій - тканина, яку тіло щомісяця готувало на випадок вагітності. Немає вагітності - тіло її оновлює. Це фізіологія, а не «забруднення».
Звідки ж узявся сором:
- століттями місячні оточували міфами й табу
- реклама роками показувала «блакитну рідину» замість крові, ніби справжню показати соромно
- нам передали установку «про це не говорять уголос»
Тому це шкодить, а не «просто традиція»:
- дівчата бояться поставити лікарю питання про свій цикл
- жінки терплять біль і рясні місячні, бо «незручно скаржитись»
- проблеми зі здоровʼям помічають пізніше, ніж могли б
Менструація - це не те, що треба ховати. Це один із головних індикаторів жіночого здоровʼя. Про свій цикл можна й треба говорити спокійно - з лікарем, з донькою, з собою.
Тіло, яке щомісяця робить таку роботу, точно не заслуговує на сором.
Пам'ятаєте ту саму «блакитну рідину» в рекламі? 👇
Зберігайте допис і діліться з подругою
