Дослідження показують: штами пробіотиків не колонізують кишківник і після припинення прийому поступово зникають, якщо не змінюється раціон.
Склад кишкового мікробіому значною мірою залежить від щоденного харчування.
Що формує наш мікробіом? ➡️➡️➡️ читайте допис
1️⃣ ХАРЧОВІ ВОЛОКНА
Клітковина - основне джерело енергії для бактерій.
Що включати в раціон:
• псиліум, насіння льону;
• інулін, фрукто- та галактоолігосахариди (цибуля, часник, цикорій, топінамбур, спаржа, артишоки, бобові, банани (краще трохи недозрілі));
• стійкий крохмаль (відварена й охолоджена картопля, відварений і охолоджений рис, вівсянка, бобові, зелені банани);
• цільнозернові продукти, горіхи.
Вони досягають товстого кишківника і ферментуються з утворенням коротколанцюгових жирних кислот (SCFA), зокрема бутирату, який впливає на підтримку бар’єрної функції кишківника.
Регулярне споживання клітковини асоціюється з більшою різноманітністю мікробіоти і стабільнішим її складом. Оглядові дані в Nature Reviews Microbiology демонструють зв’язок між різноманітністю раціону та різноманітністю мікробіоти.
Рекомендований рівень клітковини для дорослих становить близько 25-38 г на добу. У більшості людей фактичне споживання нижче.
2️⃣ ПОЛІФЕНОЛИ
Поліфеноли з рослинної їжі частково метаболізуються мікробіотою і можуть впливати на її склад.
Джерела:
• зелений чай;
• какао;
• ягоди, червоний виноград.
Вони асоціюються зі змінами окремих бактерій, зокрема Akkermansia muciniphila, яка в свою чергу пов'язана з ліпшим станом слизового бар'єра кишківника в дослідженнях.
3️⃣ БАЛАНС МАКРОНУТРІЄНТІВ
🔹Білок
Рекомендації DGA 2025-2030 підвищили орієнтир до 1,2-1,6 г/кг/день — це вдвічі більше за норму по RDA - 0,8 г/кг. При достатній кількості клітковини така кількість білку не має негативного впливу на мікробіом. Якщо ж споживати менше клітковини, зростає частка протеолітичної ферментації з утворенням аміаку, фенолів, сірковмісних сполук.
🔹 Жири
Ефект залежить від типу:
• насичені жири асоціюються з прозапальними змінами;
• ненасичені (зокрема омега-3) - нейтральні або потенційно сприятливий вплив.
🔹Рафіновані вуглеводи
Не забезпечують субстрату для мікробіоти і при надмірному споживанні асоціюються зі зниженням її різноманіття.
▶️ Фактори, які негативно впливають на мікробіом.
Найбільш значущі:
• раціон з низьким вмістом клітковини;
• висока частка ультраперероблених продуктів;
• регулярне вживання алкоголю;
• порушення сну і хронічний стрес;
• необгрунтоване застосування антибіотиків.
РАЗОМ ВОНИ ШКОДЯТЬ МІКРОБІОМУ.
Водночас більша різноманітність рослинних продуктів у раціоні (у дослідженнях - понад 30 видів на тиждень) асоціюється з більш різноманітним мікробіомом.
▶️ А як же пробіотики?
Пробіотики не є універсальним інструментом для зміни мікробіому.
Їх ефект залежить від штаму та клінічної ситуації, а ще відрізняється між пацієнтами.
При антибіотик-асоційованій діареї є помірна доказова база на користь окремих штамів, зокрема Lactobacillus rhamnosus GG та Saccharomyces boulardii. В інших випадках достатніх доказів поки немає.
Без достатнього споживання пребіотиків пробіотикам просто немає чим живитись і вони гинуть.
▶️ Мікробіом не можна радикально змінити одним продуктом, він залежить від щоденного харчування і формується роками.
Якщо в раціоні щодня є овочі, бобові та цільнозернові продукти, ви вже на правильному шляху.
На скільки різноманітний ваш раціон?
Ваша @dr.belinska
#гастроентерологкиїв #гастроентерологонлайн #гастроентеролог #мікробіом #пробіотики
