Магія капання. Або чому внутрішньовенно ≠ ефективніше

Белінська Євгенія
Оригінал допису

Крапельниця не завжди краща за таблетку, давайте розбиратись, чому ➡️➡️➡️

🔸 Досить часто пацієнти приходять після приватних клінік із фразою:

«МЕНЕ ВІДКАПАЛИ І СТАЛО ЛЕГШЕ».

І майже завжди схема при болях в животі схожа:

• розчин Рінгера/ фізіологічний розчин/ Реосорбілакт;

• НПЗП (нестероїдні протизапальні), а ліпше 2, щоб напевно.

🔸 Гостру патологію НА МОМЕНТ ОГЛЯДУ виключили - чудово і на цьому етапі виникає питання: а чи була доцільною крапельниця?

Так, біль зменшився.

Так, пацієнт відчув полегшення.

Але важливо зауважити, що значну частину цього ефекту дає ПЛАЦЕБО.

🔸 Чому «капання» так добре працює?

• в/в доступ сприймається як «серйозне лікування»;

• пацієнт під наглядом, лежить, відпочиває;

• очікування ефекту підсилює результат;

• знеболення (в описаному вище випадку), але це не унікальна дія саме в/в шляху введення.

🔸 Про ризики, рідко говорять, але вони цілком реальні в даному випадку:

• флебіти;

• інфекційні ускладнення;

• НПЗП внутрішньовенно = ті ж побічні ефекти для шлунку, печінки, нирок, серця, але пацієнти тішать себе тим, що в обхід ШКТ - значить без негативного впливу на нього. Принцип дії препарату один 🤷‍♀️;

• 2 НПЗП можуть замаскувати картину хвороби і відстрочать повторне звернення пацієнта, якщо процес прогресуватиме.

Діагнозу нема, крапельниця лише створює відчуття «щось зробили».

🔸 В/в введення - це інструмент, коли дійсно доцільно, а не магія.

Крапельниця не має бути способом «заспокоїти» пацієнта, якщо можна пояснити і обрати простіший та безпечніший шлях.

💗

Ваша @dr.belinska

#гастроентерологкиїв #гастроентерологонлайн #гастроентерологукраїна