Досить часто чую питання від пацієнтів: «А це доказовий препарат?», «А вживання/не вживання такого продукту несе шкоду моєму здоровʼю?».
«От ви кажете так, а мені лікарка в поліклініці казала інакше, то кому ж вірити?».
Якщо з препаратами простіше, то стосовно інших питань правильної відповіді може не бути.
Перше - є поняття рівнів доказовості. Так звана піраміда (але не Маслоу). Найнижчий рівень доказовості - експертні твердження, які формуються на основі особистого досвіду. Тобто хтось схуднув і тепер вчить худнути інших або мав біль у животі, попив льону, біль минув.
Найвищі - рандомізовані контрольовані дослідження та мета-аналізи. Тобто просто стаття, де розповідають, що 10 людям дали якусь діючу речовину і ніби ок - не є апогеєм доказовості.
Нещодавно отримала критику у свій бік стосовно застосування пробіотиків та публікацій, що ефективно. Але жодного мета-аналізу, який би підверджував ефективність пробіотиків в лікуванні акне, знайти не вдалось. Отож поки лишаємо питання відкритим.
Друге - дослідження бувають різні. І так, навіть у дуже авторитетних виданнях інколи публікують статті, які варто піддавати критичній оцінці. Декілька місяців тому була опублікована стаття про переваги рослинного білку над тваринним. І все виглядало дуже переконливо, якби не одне «але». Автор статті мав грант від компанії, що займається виробництвом бобових. А з чим у нас в першу чергу асоціюється рослинний білок? Так, з бобовими. От Вам і конфлікт інтересів (дякую @nodiet.school за такий чудовий приклад на інтенсиві).
В наукових статтях стосовно харчування та лікування патологій зазвичай немає чіткого поділу на чорне та біле. Є декілька варіантів вирішення проблеми.
Підсумки:
Стосовно їжі є купа досліджень, які на сьогоднішній день демонструють ймовірний позитивний вплив певного продукту або концепції харчування на хвороби (накшталт середземноморської або DASH-дієти при серцево-судинних патологіях).
Але ці дані постійно оновлюються. І сліпо кидатись їсти тільки рибу з овочами, мабуть, не найкраща ідея. Сьогодні вважається хорошим харчування тричі на день, а 10 років тому усі говорили про 5-6 разів. 20 років тому ідеальним сніданком пацієнта гастроентерологічного профілю була вівсянка, а зараз яєчня з овочами, авокадо та шматком хліба.
Можливості обстеження пацієнта також не стоять на місці. Коли мій дідусь навчався в університеті, гастроскопія виконувалась гастроскопом, який виглядав практично як рівна жорстка трубка і студентам, на яких практикували її проведення, давали за цю екзекуцію вихідний та якийсь покращений пайок. І це було «вау» та прогрес в медицині, хоча діагностика мала суттєві недоліки.
Наразі ми маємо змогу зробити відеогастроскопію з біопсією і попередити в пацієнта рак шлунку.
А частина досліджень навпаки стає не актуальною, як от одномоментна рН-метрія чи дуоденальне зондування.
Тому, важливим є не лише загальне поняття доказово чи ні, а й на скільки доказово, чи доцільно застосовувати в конкретному випадку і т.д.
Дослідження - це супер, але 🧠 також потрібен.
Мирного неба та здоров'я!💙💛
