Харасмент ≠ «дрібниці» - це ризик для персоналу і пацієнтів.
Культура поваги, ясні політики, навчання і реальна реакція - працюють.
Голос кожної - має значення.
🔸 Харасмент - це небажана, образлива чи агресивна поведінка, спрямована проти особи через її стать, статус, положення чи інші характеристики.
У медичному середовищі це може проявлятися як:
- сексуальні домагання,
- булінг,
- психологічний тиск,
- дискримінація.
❗ Медики можуть стикатися з харасментом не лише від колег, а й від пацієнтів та їхніх родичів.
🔸 Статистика з медичного середовища
• 13 % медичних працівників повідомили про харасмент (CDC, 2022)
• в США до 76 % медичних працівників повідомляють, що стикалися з будь-якою формою насильства чи агресії: понад 80 % — словесна агресія, 33 % —фізичні дії.
🔸 Чому жінки частіше страждають?
• Соціальні стереотипи й гендерні ролі: жінок часто розглядають як «легшу мішень» для проявів влади чи сексуальних натяків.
• Ієрархічність у медицині: у багатьох структурах домінантні позиції займають чоловіки, що створює дисбаланс влади.
• Менший захист чи небажання звертатися: жінки можуть бояться, що їх неправильно сприймуть або застосують репресії проти них, стануть жертвами victim blaming.
• Сексуальні домагання часто прикриваються "жартами" чи "жартівливими" коментарями - що знецінює проблему.
🔸 Кілька найпопулярніших типів, які також можуть проявлятися в медичних умовах:
1. Сексуальний харасмент - небажані коментарі, натяки, домагання фізичного характеру, вимога “взаємності” за службові переваги.
2. Психодргічний/психічний харасмент - приниження, ігнорування, погрози, мікропригнічення, ігнорування заслуг.
3. Булінг / мобінг — постійний тиск, цькування групою, ізоляція, плітки чи дискредитація, коли ставлять палки в колеса.
4. Дискримінаційний харасмент - за ознаками статі, віку, раси, сексуальної орієнтації, стану здоров'я тощо. Особливо це відчувають на собі члени спільноти ЛГБТ+, молоді лікарі, інтерни.
5. Power harassment (або зловживання_владою) - коли керівник чи старші співробітники систематично знущаються з підлеглих через нерівні відносини.
🔸 Кроки Самодопомоги
Фрази-відповіді:
• «Мені неприємно це чути, припиніть».
• «Я прошу більше так не говорити/не робити».
• «Це неетично і недоречно в нашій роботі».
• «Зараз ви переходите межу, я не дозволяю так зі мною поводитися».
🔸 Дії тут і зараз:
• Залучіть свідків - зверніться до колеги поруч: «Ти теж це почув/побачив?»
• Відійдіть фізично - вийдіть із кімнати, перервіть контакт, дайте сигнал, що ви не погоджуєтеся.
• Задокументуйте одразу - коротко занотуйте час, місце, слова, дії.
• Використайте «дзеркало» - повторіть слова агресора нейтральним тоном: «Ви щойно сказали, що я повинна...?» Це часто «охолоджує» ситуацію.
🔸 Пам’ятайте
- У вас є право не сміятися у відповідь і не робити вигляд, що вам «нормально»
- Коли озвучуєте межу, ви захищаєте і себе, і інших
- Це не ваша вина
- Якщо вам здається - здебільшого вам не здається
🔸 Мовчання лише підтримує систему замовчування.
Коли ж ви мовчите - проблеми лишаються прихованими, а агресори почуваються захищеними.
