google-play Про проект Згода користувача Політика конфіденційності

Феритин

Саксонік Юлія
Оригінал допису

Феритин: наслідки недостатності та цільові показники

Недостатність феритину – це стан, який зазвичай свідчить про зниження запасів заліза в організмі. Феритин – це білок, що виконує роль основного депо заліза, тому його низький рівень часто асоціюється з прихованим дефіцитом заліза навіть за нормального рівня гемоглобіну.

Можливі наслідки дефіциту феритину:

1. Анемія

[ про хронічний залізодефіцит буде окремий допис ]

Якщо дефіцит феритину прогресує, це може призвести до залізодефіцитної анемії (ЗДА), яка проявляється:

• слабкістю, втомлюваністю;

• запамороченням, головним болем;

• блідістю шкіри та слизових;

• тахікардією та задишкою при фізичному навантаженні.

2. Хронічна втома та когнітивні порушення

Знижений рівень феритину навіть без анемії може спричиняти:

• хронічну втому;

• порушення концентрації уваги, зниження пам’яті;

• емоційну лабільність, дратівливість, депресивні симптоми.

3. Дефіцитний телогеновий ефлувій (випадіння волосся)

Залізо є важливим для проліферації кератиноцитів і росту волосся. Недостатність феритину (<30–40 нг/мл) асоціюється з підвищеним випадінням волосся, його ламкістю та повільним ростом.

4. Дисфункція імунної системи

Залізо необхідне для нормального функціонування імунних клітин. Його дефіцит може призвести до частіших вірусних та бактеріальних інфекцій.

5. Порушення роботи м'язів та зниження фізичної витривалості

Феритин і залізо беруть участь у мітохондріальному диханні, тому їх недостатність спричиняє м'язову слабкість, біль у м'язах та швидку втому при фізичній активності.

6. Синдром неспокійних ніг (СНН)

Залізодефіцит є одним із ключових тригерів СНН – неврологічного розладу, що проявляється неприємними відчуттями в ногах у стані спокою, які зменшуються при русі.

Корекція дефіциту феритину

1. Раціональне харчування

• Червоне м'ясо, печінка, морепродукти - основні джерела гемового заліза (найкраще засвоюється).

• Бобові, шпинат, гречка - джерела негемового заліза (засвоюється гірше, але покращується при вживанні з вітаміном С).

2. Корекція супутніх факторів

• Лікування хронічних крововтрат (наприклад, менорагії, виразкової хвороби).

• Усунення дефіциту вітаміну В12 і фолієвої кислоти.

• Корекція гіпохлоргідрії (низької кислотності шлункового соку, яка знижує всмоктування заліза).

3. Фармакотерапія

• Пероральні препарати заліза (залізо сульфат, фумарат, глюконат) - основний метод лікування, дозування підбирається індивідуально.

• Внутрішньовенні препарати (наприклад, карбоксимальтозат заліза) призначаються при тяжкому дефіциті або неможливості перорального прийому.

Коли звертатися до лікаря?

Якщо рівень феритину <30 нг/мл або є симптоми дефіциту, необхідна консультація лікаря для подальшої діагностики та підбору терапії.

Показники

1. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

• ВООЗ визначає рівень феритину <15-30 нг/мл як можливий маркер дефіциту заліза.

2. Американська асоціація клінічної хімії (ААСС)

• Наводить загальні референсні діапазони для чоловіків (30-400 нг/мл) та жінок (13-150 нг/мл до менопаузи).

3. Британський національний інститут охорони здоров'я та вдосконалення медичної допомоги (NICE)

• Розглядає феритин <30 нг/мл як чітку ознаку дефіциту заліза.

4. Клінічні рекомендації Американської гематологічної асоціації (ASH)

• Оптимальним рівнем феритину для запобігання анемії та залізодефіциту вважають >100 нг/мл.

5. Дослідження в журналах "The Lancet" і "Blood"

• Показують, що рівень феритину <100 нг/мл у жінок може супроводжуватися симптомами дефіциту заліза (втома, випадіння волосся, слабкість).

Нещодавно Американська гастроентерологічна асоціація (AGA) рекомендувала використовувати граничне значення феритину 45 мг/дл для діагностики анемії, оскільки вважалося, що цей рівень має оптимальний баланс чутливості та специфічності.

Проте важливо визнати, що пацієнти із запальними станами можуть мати ДЗ або ЗДА при рівні феритину >45 мг/дл (зазвичай <100 мг/дл).

У такій ситуації можуть бути корисними підтверджувальні аналізи на насичення трансферину, розчинний рецептор трансферину або ретикулоцитарний еквівалент гемоглобіну.

Раціональним вибором для початку лікування є солі двовалентного заліза (як-от заліза сульфат) як найдоступніші за ціною.

Хоча деякі пацієнти можуть краще переносити інші препарати, як-от бісгліцинат двовалентного заліза, немає доказів їхніх переваг над іншими формами, хіба що збільшується біодоступність

[ якщо потрібні джерела, велкам в директ]

Коли пацієнти починають приймати залізо, у відповідь на терапію підвищується рівень гепсидину в сироватці крові й залишається підвищеним протягом 48 год.

Це збільшення рівня гепсидину блокує подальше всмоктування заліза. Тому недоцільно приймати залізо частіше ніж 1-2 раз на день, оскільки це не покращить засвоєння, а лише посилить побічні ефекти.

Референсні значення феритину можуть відрізнятися залежно від лабораторії, але вони базуються на клінічних дослідженнях, рекомендаціях світових медичних організацій та стандартах діагностичних лабораторій.

У реальній клінічній практиці лікарі орієнтуються не тільки на ці цифри, а й на супутні симптоми, рівень гемоглобіну, насичення трансферину та запальні маркери.

Джерела

https://www.who.int/docs/default-source/micronutrients/ferritin-guideline/ferritin-guidelines-brochure.pdf?sfvrsn=76a71b5a_4

https://ashpublications.org/hematology/article/2023/1/617/506479/Sex-lies-and-iron-deficiency-a-call-to-change

https://www2.gov.bc.ca/gov/content/health/practitioner-professional-resources/bc-guidelines/iron-deficiency

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9631565/