Трапляються випадки, коли вага у людини вкрай велика, але вона не хоче її знижувати, мотивуючи тим, що її все задовільняє. Так, прийняття тіла важливе, але ігнорування метаболічних ризиків - ні. І саме в таких випадках я починаю детально пояснювати, чим може загрожувати ця вага.
Ожиріння - це не естетична категорія, а фактор ризику, який запускає каскад метаболічних порушень:
▪️ Серцево-судинна система працює з перевантаженням: до 70% випадків артеріальної гіпертензії асоційовані з ожирінням.
▪️Підвищення рівня ліпідів, зростання ризику атеросклерозу.
▪️ Цукровий діабет 2 типу: ризик зростає у 5-10 разів.
▪️ Печінка: метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки може прогресувати до фіброзу і цирозу.
▪️Опорно-руховий апарат: передчасне руйнування суглобів, прогресування остеоартрозу.
▪️ Репродуктивна система:
– у жінок - інсулінорезистентність, СПКЯ, порушення овуляції і безпліддя;
– у чоловіків - зниження рівня тестостерону, погіршення фертильності. В ось зниження ваги суттєво сприяє підвищенню рівня тестостерону.
▪️ Шкіра: стрії, акантоз нігріканс, папіломатоз - часті маркери гормонально-метаболічних порушень.
У центрі більшості цих процесів знаходиться інсулінорезистентність.
З медичної точки зору це стан, при якому клітини втрачають чутливість до інсуліну - ключового гормону вуглеводного обміну. Організм змушений виробляти все більше інсуліну, що веде до гіперінсулінемії. Вона ж у свою чергу може викликати швидкий голод після їжі. Так формується замкнене коло, де ожиріння і інсулінорезистентність взаємно підсилюють одне одного, а зниження ваги стає надзвичайно складним.
👉🏻 Саме тому робота з вагою - це завжди комплексний медичний підхід, а не лише "порахувати калорії".
На метаболізм і апетит безпосередньо впливають:
якість і тривалість сну,
рівень хронічного стресу, стан нервової системи, рівні гормонів,
наявність дефіцитів вітамінів і мікроелементів.
Приймати себе - важливо. Але ще важливіше - не ігнорувати сигнали організму.
