google-play Про проект Згода користувача Політика конфіденційності

Метаболічна пам'ять. Що це?

Кривов'яз Юлія
Оригінал допису

Метаболічна пам'ять –(менш відома як гіперглікемічна або судинна пам'ять) – це ефект, що веде до розвитку довгострокових наслідків тривалого періоду погано компенсованого рівня глюкози крові. Іншими словами, чим довше діабет залишається некомпенсованим, тим довше зберігається цей руйнівний ефект, навіть після покращення контролю над захворюванням. Лікарям, які працюють з цукровим діабетом, він знайомий дуже добре. Вони знають, що високий цукор – це лише маленька частина проблеми. Організм продовжує страждати, навіть якщо глюкозу вдалося знизити.

Якщо людина до початку лікування має гіперглікемію, її тіло про це пам'ятає. І навіть коли цукри в крові нормалізовані, запущені процеси: запалення, оксидативний стрес, зміни в серцево-судинній і нервовій системі – продовжують працювати за інерцією.

Пошкоджуючий вплив гіперглікемії на клітинному рівні реалізується за допомогою чотирьох добре відомих механізмів (для колег): індукція поліолового шляху, що реалізується через фермент альдозоредуктазу; збільшення формування кінцевих продуктів надлишкового глікозилювання (AGE); активація протеїнкінази; активація гексозамінового шляху.

➡️ Організм ніби запам'ятовує знайому "дорогу" і йде тільки по ній, хоча йому вже відкриті інші шляхи. В цьому випадку повернути ситуацію назад дуже складно.

☝️Саме тому важливо вчасно виявляти преддіабет та діабет.

☝️Саме тому важливо чим швидше нормалізовувати рівень глюкози крові будь-якими методами.

☝️Саме тому важливо починати працювати ще до початку підвищення цукрів крові з надлишковою вагою та ожирінням.

І працювати з інсулінорезистентністю. Адже це не хвороба. Стан інсулінорезистентності (ІР) – це і є та сама початкова стадія, перші кроки до хвороби.

🤸Здорове харчування, фізична активність, повноцінний сон і контроль ваги тіла - наше все.