😨 Ви напевно помічали – варто похвилюватися і цукор крові стає некерованим? Чому так відбувається?
🤔Чи викликає стрес гіперглікемію?
Коли ви їсте вуглеводи або будь-що з цукром, це викликає майже миттєве підвищення глюкози в крові.
У той же час стрес для організму — будь-то фізичний, емоційний чи розумовий — може також підвищити рівень цукру в крові та спричинити стійку гіперглікемію. Це може бути інтенсивна розумова робота, підготовка до екзаменів, загострення хронічних захворювань, ГРВІ, перебування в лікарні тощо.
Хронічний стрес може викликати резистентність до інсуліну, що також ускладнює контроль рівня цукру в крові, що призводить до гіперглікемії. При чому дана інсулінорезистентність буде тривалою. Потреба в інсуліні росте, дози збільшуються.
Під час стресу виділяються так звані "гормони стресу": кортизол, адреналін, норадреналін. Завдання у гормонів стресу – допомогти організму мобілізуватися в небезпечних ситуаціях.
Одночасно з цим гормони стресу викликають:
➖ прискорене серцебиття і коливання артеріального тиску;
➖ збільшення концентрації уваги;
➖ почервоніння шкіри обличчя або, навпаки, блідість;
➖ зниження больового порогу;
➖ тимчасову інсулінорезистентність;
➖ вивільнення глюкози з резервів організму - глікогену.
Коли ви стресуєте (тривожитеся, боїтеся, переживаєте тощо) рівень гормонів стресу підвищується. При чому ви можете приховувати свої емоції, але цукри крові відреагують. Що ми бачимо на графіках глікемії CGM. Організм реагує мало не моментально на стрес – в кров вивільняється глюкоза з резервів.
Доведено, що одноразовий викид гормонів стресу може надавати свій гіперглікемічний ефект на термін до 24 годин. Тобто чутливість до інсуліну тривало зниження, вводите інсулін, а він наче не працює. А якщо стрес має тривалий характер, то і складнощі з компенсацією будуть так само тривалими.
На жаль, в сучасних умовах життя абсолютно без стресу неможливе. Не можна взяти та відключити емоції й природні реакції організму на ті чи інші події. Але в наших силах:
✅ навчитися сприймати стресові ситуації та не драматизувати без приводу;
✅ мінімізувати наслідки таких ситуацій;
✅ за потреби працювати з психологом чи психотерапевтом.