Одна з частих проблем, з якою до мене звертаються, — незрозумілі симптоми (або їх відсутність) та зміни в клінічному аналізі крові, які трактуються як "вірусний аналіз". У даному випадку, звичайно ж, мається на увазі підвищення рівня лімфоцитів. Але чи дійсно можливо тільки за аналізом крові запідозрити БУДЬ-ЯКУ вірусну інфекцію? Ставте 👍 і давайте розбиратись.
У нашій крові є клітини під назвою "лейкоцити", і вони поділяються на декілька підвидів: нейтрофіли, лімфоцити, еозинофіли, моноцити, базофіли. Кожен з цих підвидів лейкоцитів виконує свою функцію і, дійсно, в деяких випадках їхній рівень може збільшуватись (або знижуватись), і це може наштовхнути нас на думки про якісь хвороби.
Наприклад, при підвищенні рівня еозинофілів ми найчастіше думаємо про паразитів або алергію, а коли багато нейтрофілів — про можливу "бактеріальну" інфекцію. Якщо ж ми говоримо про лімфоцити, то їхню реакцію частіше за все пов’язують із вірусними інфекціями. Але примітивне визначення "виросли лімфоцити — точно якась вірусна інфекція" завжди призводить до хибних висновків і неправильного подальшого дообстеження та лікування.
Візьмемо типову ситуацію: дитина почала часто хворіти на ГРВІ після початку відвідування дитячого садочка. На фоні цього вже було декілька отитів та одна пневмонія, та ще й збільшились аденоїди. Звичайно ж, нічого приємного в цьому всьому немає, тому батьки задають своєму лікарю закономірне питання: "Доколє?". Якщо ж лікар має адекватний рівень професіоналізму, залізні нерви та навички комунікації з пацієнтами, то він їм пояснить, що Земля кругла, вода мокра, а діти в садочку часто хворіють. І почне рекомендувати вакцинацію від пневмокока та разом з ЛОРом "під ручку" вирішувати проблему аденоїдів.
Але це довгий і складний шлях, тому часто все робиться інакше: дитині просто здають усі можливі аналізи, знаходять "підвищений" рівень лімфоцитів та відправляють до інфекціоніста, щоб він пролікував "якусь вірусну інфекцію"™ — і дитина перестала хворіти. Це все, до речі, стосується й дорослих☝️
Та чи дійсно за змінами кількості лімфоцитів можна точно сказати, що в дитини або в дорослого є якась вірусна інфекція? Звичайно ж, ні. І ось чому.
Хоча ми й можемо побачити різке зростання лімфоцитів при деяких вірусних інфекціях (класично — це інфекційний мононуклеоз, викликаний ВЕБ), але найчастіше це так не працює. Наприклад, при більшості ГРВІ, кишкових інфекціях або вірусних гепатитах лімфоцити не змінюються ніяк, у той час як при тому ж грипі, COVID-19 або ВІЛ ми нерідко бачимо ЗНИЖЕННЯ їхнього рівня (лімфопенія).
Як же тоді можна за одним лише аналізом крові у відриві від клінічної картини впевнено говорити про "якусь вірусну інфекцію"™?
Але ж це не єдина і навіть не основна проблема! Найголовніше — це неправильна інтерпретація аналізу. Пояснюю.
Якщо ви подивитесь на останній слайд цієї статті, то побачите, що у кожного з підвидів лейкоцитів є два показники: відносний (той, що позначається знаком "%") та абсолютний (той, що позначається як "абс." або "абсолютна кількість"). І, як ви можете помітити, тут є дисонанс: відсотковий показник підвищений, а абсолютний — у нормі. Проте орієнтуватись нам потрібно саме на АБСОЛЮТНИЙ показник, бо він є більш точним.
Тобто, якщо % показують зміни, а абсолютна кількість лімфоцитів у нормі — то все 👌, і вам НЕ ТРЕБА шукати ніяку "вірусну інфекцію", якої там, скоріше за все, і немає!
Взагалі, я б дуже хотів, щоб ми всі перестали спекулювати таким псевдодіагнозом, як "вірусна інфекція". Не існує якоїсь загальної вірусної інфекції зі своїми типовими симптомами та змінами в аналізах. Кожна вірусна інфекція має свої клінічні та лабораторні ознаки, і за одним лише клінічним аналізом крові ми ніколи не зможемо їх запідозрити.
Якщо вам буде цікаво, то наступного разу я можу розповісти про всі тонкощі "бактеріального аналізу крові"™ 🤗
