Парвовірус В19 відомий більшості через хворобу під назвою Інфекційна еритема, або "п'ята хвороба". Її симптоми є доволі специфічними і зазвичай не викликають труднощів при встановлені діагнозу: після короткочасного ГРВІ (яке іноді може бути відсутнім), через 1-2 тижні у дитини з'являються перші висипання - спочатку на обличчі ("відшльопані щоки"), а через декілька днів мігрують на руки, ноги, іноді і на тулуб у вигляді "візерунків". Загалом, нічого серйозного, треба просто почекати, допоки всі симптоми самі не зникнуть. Я цю хворобу зараховую до свого класичного списку "хєрня - саме пройде".
Але на відміну від дітей, у дорослих парвовірусна інфекція може протікати дещо складніше. Частіше за все, висипання або відсутні, або мінімальні і не такі специфічні, як у дітей. "Візитною карткою" парвовірусу у дорослих є ураження суглобів з розвитком больового синдрому (артралгії) або навіть їх запалення (артриту). Уражаються в першу чергу мілкі суглоби долонь, стоп, зап'ястя, лікті, коліна. Симптоми самі зникають протягом 3-4 тижнів, хоча у незначної кількості вони продовжуються або рецидивують до 12 місяців і навіть більше. Важливим також є те, що парвовірус ніколи не призводить до стійкої деформації суглобів на відміну від того ж ревматоїдного артриту.
Проте зараз ми будемо говорити з вами про окрему групу хворих - вагітні жінки.
Останній час це питання є доволі актуальним для мене через немалу кількість пацієнтів. Треба розуміти, що загалом більшість дорослих хворіють на парвовірус ще в дитинстві (близько 30-60% мають антитіла до нього), а на період вагітності припадає всього 3.3-3.8% всіх випадків. І хоч для кожної конкретної людини ця вірогідність не є дуже великою, статистично це доволі немало.
Як же впливає парвовірус В19 на вагітність? Для самої вагітної хвороба не несе великої загрози окрім стандартного ГРЗ з висипами та болем в суглобах. Але для плода ризик трохи більший, і залежить він від періоду вагітності.
Дві основні проблеми можуть виникнути при зараженні парвовірусом: самовільне переривання вагітності та анемія/водянка плода.
⚠️ Як і багато інших інфекцій, що відносятяться до групи TORCH, парвовірус може викликати самовільну втрату плода.
📊 Вірогідність. Втрата плода є нечастим ускладненням парвовірусної інфекції. Ї ризик є більш високим при зараженні мами в першу половину вагітності (<20 тижнів) і становить близько 11%, тоді як після 20 тижнів він не перевищує середньостатистичний 1%
⚠️ Окрім неспецифічної втрати плода, парвовірус також є токсичним для еритроцитів і може викликати анемію. У випадку анемії важкого ступеня може розвинутись водянка плода, що представляє собою надмірне накопичення рідини в м'яких тканинах та серозних порожнинах. Смертність від водянки плода без відповідного лікування доволі висока.
📊Вірогідність. Ризик виникнення анемії/водянки ще нижчий, ніж неспецифічної втрати плода і також залежить від терміну вагітності: 4.4% при вагітності <32 тижні проти 0.8% після 32 тижнів. Майже всі випадки (93%) анемії/водянки плода виникають в перші 8 тижнів з моменту зараження.
🔬Діагностика парвовірусної інфекції у вагітної проводиться за допомогою виявлення у неї в крові IgM до цього вірусу, а в сумнівних випадках (коли симптоми підходять, але антитіла ще негативні) використовують ПЛР крові.
📝 План дій при підозрі на парвовірусну інфекцію у вагітної жінки наступний:
1️⃣ Підтвердити інфікування за допомогою позитивних IgM або ПЛР крові до парвовірусу В19.
2️⃣ При підтвердженні зараження вагітної (позитивні IgM та/або позитивне ПЛР), починаючи, як мінімум, з 18 тижня вона потребуватиме періодичного обстеження УЗД у досвідченого спеціаліста кожні 1-2 тижні протягом 8- 12 тижнів.
3️⃣ Якщо за цей час з'являються ознаки водянки плода або анемії (пікова систолічна швидкість кровотоку СМА >1,5 MoMs), тоді проводять пункцію пуповинної артерії (кардоцентез) для встановлення важкості анемії. Анемія легкого та середньоважкого ступеня зазвичай потребує тільки спостереження, a при важкому ступені проводять переливання еритроцитарної маси.
4️⃣ Якщо ж за 8-12 тижнів ознак анемії/ водянки плода не виявляють, а плід зберігає ознаки життєдіяльності, тоді подальше спостереження проводять в плановому режимі - більше загрози для дитини зі сторони парвовірусу НЕМАЄ.
5️⃣ Окремо треба сказати, що парвовірус В19 не призводить до вроджених вад у дитини, тому батькам немає за що переживати, якщо плід протягом 8-12 тижнів спостереження залишився неушкодженим.
6️⃣ Парвовірусна інфекція сама по собі НЕ Є показання для переривання вагітності!
Як ми бачимо парвовірус, дійсно, може викликати проблеми під час вагітності, але вірогідність цього доволі низька і при правильному спостереженні та своєчасному втручанні може значно зменшити ризики.
Якщо у вас під час вагітності виникли проблеми з парвовірусом або іншою TORCH-інфекцією, ви можете звернутись до мене за онлайн консультацією 👌