📌10 міфів про дитяче харчування (і чому вони шкідливі)
(на основі SOS Approach to Feeding)
1️⃣ Міф: Їжа — головне для виживання
📌 Правда: Дихання завжди є першим пріоритетом організму. Якщо дитині важко дихати (через алергію, закладеність носа, проблеми з регуляцією тіла), мозок блокує апетит.
Другий пріоритет — постуральна стабільність. Якщо малюк «сповзає» в кріслі, тримається за щось чи нестабільно сидить, тіло знову не дає сигналів для їжі.
Їжа — це лише третій пріоритет.
2️⃣ Міф: Харчування — це вроджений інстинкт
📌 Правда: Смоктальний рефлекс дійсно вроджений, але він згасає приблизно до 4–6 місяців.
Далі дитина має вчитися їсти: знайомитись з новими текстурами, координацією рухів, сидінням, ковтанням. Це складна поведінка, яка формується у сприятливому середовищі.
Також дитина може навчитися не їсти. І це теж навичка, яку опановують діти.
3️⃣ Міф: Їсти — це просто
📌 Правда: Харчування — це одна з найскладніших моторно-сенсорних навичок, яка залучає:
• м’язи рота, язика, щелепи;
• систему рівноваги та стабілізації тіла;
• зір, нюх, дотик, смак, слух;
• емоційну регуляцію.
Усе це має працювати одночасно!
4️⃣ Міф: Якщо дитина сіла за стіл — вона готова їсти
📌 Правда: Щоби з'їсти нову їжу, навіть звичайна дитина проходить приблизно 25 кроків: дивиться, нюхає, торкається, пробує язиком, кусає, жує і лише потім ковтає.
Діти з сенсорними або поведінковими труднощами можуть зупинитись на будь-якому з цих кроків. І це не примха — це сигнал: “Мені складно”.
5️⃣ Міф: Не можна гратися з їжею
📌 Правда: Через гру дитина пізнає нову їжу, вивчає її властивості, знижує страх, будує позитивний досвід.
Гра — це міст між новизною і прийняттям.
Без контакту_руками — не буде контакту ротом.
6️⃣ Міф: Якщо дитина голодна, вона точно поїсть
📌 Правда: Це не працює для дітей із харчовими труднощами.
Голод не перебиває тривогу, сенсорну відразу чи біль.
Діти можуть буквально “терпіти голод”, бо страх перед новою їжею сильніший за відчуття порожнього шлунка.
7️⃣ Міф: Трьох прийомів їжі на день достатньо
📌 Правда:
Маленьким дітям потрібно 5–6 невеликих прийомів їжі (3 основні + 2– 3 перекуси). Їхні шлунки маленькі, а енерговитрати високі.
Перерви довші за 3–4 години – це ризик для перепадів глюкози, настрою, самопочуття.
8️⃣ Міф: Вибірковість – це лише поведінка
📌 Правда:
За нею можуть стояти:
• сенсорна гіперчутливість,
• тривожні розлади,
• розлади спектра аутизму (РАС),
• РДУГ, • неврологічні особливості,
• негативний досвід (біль, блювання, ковтання медикаментів).
Дитина не грає "в уперту", вона часто бореться зі страхом чи дискомфортом
9️⃣ Міф: Якщо змушувати – дитина навчиться
📌 Правда:
Примус формує харчову тривогу й негативний досвід.
Навіть якщо дитина проковтне щось під тиском, це не формує внутрішньої мотивації.
Навпаки, може виникнути ще більша відраза або відмова від інших продуктів.
1️⃣0️⃣ Міф: З часом минеться
📌 Правда:
Частина дітей дійсно “переростає” період вибірковості, але не всі.
Якщо дитина:
• їсть менше ніж 20 продуктів,
• виключає цілі групи їжі,
• уникає нових смаків/текстур/ кольорів,
• має сильні емоційні реакції на їжу – це вже не фаза, а ознака порушення харчової поведінки, яке потребує професійної підтримки.
🔄 Збережи цей список – можливо, саме ці знання допоможуть уникнути тиску, сорому й покращать взаємини дитини з їжею 💛
