Літаючі велосипеди, кубла змій, телепортація 🪩між локаціями, люди з минулого, теперішнього і взагалі незнайомі, страх, радість, піднесення і жовтий слон. Так, уві сні можливо все!
А як же формуються сни і звідки там усе це?
Сон –це мікс інформації з нашої реальності, спогадів та уяви.
У мозку 🧠всі ці фрагменти реалізуються через постійні короткі електричні спалахи (хвилі). Їх форма різна, залежно від ступеня активності. Під час сну вони повільні та великі, а під час неспання – швидкі та короткі. Цікаво, що приблизно через 80 хв після засинання мозок починає видавати хвилі, характерні для часу активності. Саме тоді можна помітити рухи очних яблук 👀під закритими повіками, ніби людина щось розглядає. Цей період називається швидким сном (REM). Під час нього ми зазвичай і бачимо сновидіння.
Під час сну організм знаходиться у стані «енергозбереження»: мінімум чутливості до зовнішніх чинників, мінімум сприйняття проблем навколишнього світу, мінімум рухів. Проте кора головного мозку (та, що відповідальна за наші когнітивні функції) активно продовжує обробляти інформацію. Зі знайдених фрагментів пам’яті вона створює 🧬образи, сюжети, діалоги, які в сукупності і складають сновидіння.
Активність нейронів різних ділянок (як то зорова кора, слухова) створюють ілюзію, що ми це бачимо\чуємо\відчуваємо. Мозок при цьому не може відрізнити справжні сенсорні сигнали зовнішнього світу від несенсорних сигналів кори, саме тому сновидіння здаються нам реальними. Насправді ж це спроби мозку осмислити🤯 та синтезувати увесь здобутий потік інформації.
Коли ми бачимо сни, не спить також гіпокамп (той, що відповідальний за пам’ять і спогади). Нова інформація переноситься у довгострокову пам’ять, таким чином обробляється наш минулий досвід, перетворюючись на стійкі спогади, а новий – інтегрується у нові знання🤓.
Як бачите, сон потрібен не лише для відновлення сил організму, а й для ефективного навчання та хорошої пам’яті
А що сьогодні снилося вам?)
