Клаустрофобія (страх закритих просторів) – часта причина, через яку пацієнт відмовляється проходити МРТ, бо переконаний, що більше ніколи не вилізе з «тої труби» ⚰️ або ж побоюється панічної атаки, з якою не впорається.
Одразу зазначу, що цих станів можна позбутися. Психотерапія в допомогу!☝️
Хороші новини:
🔸Існують апарати відкритого типу (фото 2). Недолік у тому, що вони малопотужні (0.2-0.33 Тл) та дають не надто чіткі та детальні зображення. Це якби всі фоткали на Айфон 14, а ти на Соні Еріксон К750. Не вау, але у деяких випадках допустимо.
🔸Простір МРТ апарату наскрізний (фото 3). Тобто отвір є також і зі сторони голови. Але вирішальним є те, що бачать очі і та картинка, яку домальовує мозок🤷🏼♀️
🔸Під час сканування оператор все бачить 👀з-за прозорого скла, а пацієнт тримає у руці «грушу» - ту саму рятувальну кнопку для зв’язку. Спілкування можливе через двосторонній переговорний пристрій. Тобто немає жодних шансів померти в МРТ або залишитися там навіки😁
ЯК МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ПРАЦІВНИКИ ЦЕНТРУ?
🔸Прибрати підголівник. Так збільшиться відстань від обличчя до стінок апарату
🔸Увімкнути вентиляцію, щоб було більше свіжого повітря
🔸Скоригувати освітлення, аби пацієнту було комфортно
🔸Запропонувати навушники чи беруші для ізоляції від шуму під час обстеження
🔸Встановити дзеркало🪞, щоб пацієнт бачив простір поза апаратом.
Познайомтеся🤝 з апаратом до обстеження. У більшості діагностичних центрів є можливість глянути зі сторони чи спробувати, як там всередині.
І останнє – на обстеження із собою можна взяти когось із близьких👪. Але необхідно заздалегідь повідомити, аби упевнитися, що супроводжуючий може знаходитися поруч. Для крайніх випадків, коли «ну ніяк, а дуже треба», існують заспокійливі препарати💊 і навіть варіант пройти обстеження під седацією💉. Або ж вибрати альтернативний метод візуалізації, якщо це можливо.
Був досвід проходження МРТ, маючи клаустрофобію? Поділися своїми методами приборкання страху