📋 Діагноз ставиться клінічно на підставі анамнезу у поєднанні з неврологічним та місцевим фізикальним обстеженням.
👉 Електрофізіологічне дослідження призначається рідко, оскільки діагноз ставиться клінічно.
❗️Електронейроміографія може бути використана на ранніх стадіях захворювання, коли клінічно важко відрізнити міокію обличчя, блефароспазм, складні парціальні рухові судоми або моторні тики.
💢 Діагностичною ознакою електрофізіологічного тестування є латеральний розкид та варіабельні синкінезії при тестуванні миготливого рефлексу.
Стимуляція однієї гілки лицевого нерва призводить до скорочення м’язів обличчя, що забезпечуються іншою гілкою. Голчаста електроміограма характерно показує нерегулярні, короткочасні потенціали рухових одиниць з високою частотою (150-400 Гц), і посмикування обличчя можуть клінічно корелювати з цим результатом.
⭕️ Точний діагноз важливий, оскільки багато станів можуть імітувати гіміфаціальний спазм
❌ При підозрі на компресію лицевого нерва слід виключити основне структурне ушкодження, особливо доброякісну пухлину в зоні виходу корінця нерва стовбура головного мозку або поблизу мозочкового кута.
🎞️ Магнітно-резонансна томографія головного мозку є найкращим діагностичним дослідженням для виключення структурних причин, які можуть вимагати хірургічного лікування, або уражень, що вказують на розсіяний склероз.
🤚 Комп’ютерна томографія чи магнітно-резонансна ангіографія, зазвичай, не показана.
У більшості випадків первинної результати комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної ангіографії нічим не примітні, тому що судинна петля, що лежить близько до лицьового нерва, зазвичай виявляється навіть в нормі.
‼️ Магнітно-резонансна ангіографія призначена для пацієнтів, яким призначені операції з мікросудинної декомпресії.
3D-часопролітна магнітно-резонансна ангіографія з Т2-зваженими зображеннями високої роздільної здатності була б дуже корисною для передопераційної оцінки мікроваскулярної декомпресії.
Про лікування в наступному дописі
