Вересень - місяць обізнаності про синдром полікістозних яйників.
Так стало заведено, що «полікістозною» вважають жінку з вищим ІМТ, гірсутизмом, шкірними проявами і нерегулярним циклом.
Також жінки, у яких згідно лабораторних показників немає підвищення рівню «чоловічих» статевих гормонів не вірять поставленому діагнозу СПКЯ.
Які ж є фенотипи ( прояви) синдрому полікістозних яйників?
Згідно з Роттердамськими критеріями розрізняють 4 фенотипи СПКЯ:
* Тип A класичний : Гіперандрогенія + нерегулярний менструальний цикл + полікістозна морфологія яєчників
* Тип B класичний : ГІперандрогенія + нерегулярний менструальний цикл
* Тип С некласичний, овуляторний : ГІперандрогенія+ полікістозна морфологія яйників
* Тип D нормоандрогенний : нерегулярний менструальний цикл + полікістозна морфологія яйників
Класичний СПКЯ (фенотип А та В)
Фенотип А часто називають «повним» фенотипом СПКЯ, а обидва фенотипи А і В часто називають «класичним» СПКЯ. Жінки з класичним СПКЯ мають вираженіший гірсутизм та вищий ступінь ожиріння, більш виражену нерегулярність менструального циклу і частіше мають резистентність до інсуліну, дисліпідемію, жирову хворобу печінки з підвищеним ризиком метаболічного синдрому в порівнянні з овуляторними або негіперандрогенними фенотипами (C і D).
Овуляторний СПКЯ (фенотип С)
Критерії The Androgen Excess and Polycystic Ovary Syndrome Society (AE-PCOS) 2006 року та Роттердамські критерії 2003 року включають фенотип С, так званий „овуляторний” СПКЯ. Показники гірсутизму, рівні андрогену та ліпідів, а також ризик метаболічного синдрому у жінок із фенотипом С є проміжними між класичним СПКЯ та фенотипом D.
Негіперандрогенний СПКЯ (фенотип-D)
Фенотип D, запроваджений Роттердамськими критеріями 2003 року, відомий також як «негіперандрогенний СПКЯ». У цих пацієнток нормальний рівень андрогену та найменший ступінь ендокринної дисфункції, включаючи інсулінорезистентність та найнижчу поширеність метаболічного синдрому. Пацієнтки з фенотипом D, які мають підвищений індекс маси тіла (ІМТ), можуть бути більш резистентними до інсуліну порівняно зі здоровими жінками, проте в рази менше, ніж пацієнтки з класичним СПКЯ.
