Досить розповсюдження хвороба, особливо серед діток.
Переважно протікає без ускладнень.
Та може нести ризики, якщо жінка вперше мала зараження саме під час вагітності.
Цей вірус циркулював і раніше, але сьогодні через ряд причин ( ві%на - то найголовніша причина на сьогодні) вже набуває масштабів епідемії.
Чому ще має назву «пʼята хвороба»? - бо це одна, окрім інших 4-х хвороб, яка викликає червоний висип у дітей ( таких як краснуха, вітряна віспа,кір,розеола).
Спалахи виникають переважно навесні, найбільш поширені серед дітей 5-7 років.
Має типовий висип на щоках - «щока після ляпасу» який не болить і не свербить.Також висип може бути у вигляді шкарпеток та рукавичок. Характерними є грипоподібні прояви та болі в суглобах.
Вірус може призводити до порушення еритропоезу ( процесу кровотворення) що призводить до апластичних анемій.
Особливо небезпечним є для людей з імунодефіцитними станами.
Специфічного лікування та профілактики НЕМАЄ ( на сьогодні немає вакцин задля попередження цього вірусу, симптоми переважно проходять самостійно, використовуються тільки симптоматичні препарати від лихоманки і болю)
В чому небезпека для ВАГІТНИХ?
Оскільки вірус проникає через плаценту - може вражатися і плід.
Як вже сказали вірус пригнічує процеси кровотворення.
Тому може спостерігатись анемія плода, водянка плода та навіть завмирання такої вагітності.
Гарна новина в тому, що близько 50-60% вагітних мають імунітет до парвовірусу. Погана новина від 2 до 6% вагітностей
можуть завмерти в інфікованих матерів (найбільший ризик саме для першого триместру).
Клінічна діагностика внутрішньоутробного інфікування дуже складна, адже наслідки інфікування парвовірусом у плода розвиваються значно пізніше, ні у матері (через 3-12 тижнів).
Описано випадки мимовільного завершення інфекційного процесу в плода та нормального перебігу вагітності. У другій половині вагітності в разі виявлення водянки плода та її основної патофізіологічної причини - анемії - показано внутрішньоутробне замінне переливання крові плода.
Група дослідників припустила, що підвищення материнської концентрації альфафетопротеїну (АФП) може бути чутливим маркером раннього інфікування плоду парвовірусною інфекцією та свідчити про несприятливий прогноз.
Діагностують гостру інфекцію переважно за виявленням IgM до парвовірусу В19 у крові матерів.
Якщо інфікування матері підтвердженно - здійснюється регулярний УЗД-моніторинг плода кожні 7-14 днів (інколи частіше)
Профілактика:
1. Уникнення контакту з інфікованими особами (особливо дітьми 5-7 років)
2. Контроль IgG та IgM до парвовірусу на етапі планування вагітності (особливо ті жінки, які працюють в дитячих колективах)
3. Часте миття рук, використання антисептиків.
4. Здоровий спосіб життя.
5. Не торкатися брудними руками очей, носа, рота.
6. При виявленні хвороби - вчасно ізолювати хворого.
Вакцини на сьогодні не існує, але розглядаються варіанти її отримання.
