Хвороба Грейвса є рідкісним захворюванням у дітей. Вона може виникнути в будь-якому віці, але найбільш поширена в підлітковому.
Вважається, що ХГ викликається складною взаємодією генетичних, екологічних та імунологічних факторів. Імунна система виробляє антитіла, які зв’язуються з рецепторами ТТГ на поверхні клітин щитовидної залози, викликаючи неконтрольовану активацію щитоподібної залози, дифузне збільшення щитовидної залози та надмірне вироблення тиреоїдних гормонів.
Оскільки ці гормони мають стимулюючий вплив на усі органи, це призводить до гіперстимуляції та по суті виснаження ними організму.
У більшості дітей з ХГ спостерігаються характерні симптоми гіпертиреозу, такі як тахікардія, зоб, діарея або підвищений апетит із втратою ваги або без неї. Однак симптоми ГР можуть розвиватися приховано при мультисистемних ураженнях. Примхливість і емоційна лабільність, погана переносимість фізичних навантажень, головний біль і поганий сон можуть бути важливими симптомами ХГ і спочатку неправильно інтерпретуються як звичайні проблеми дітей і підлітків. Діти шкільного віку, особливо підлітки, можуть бути направлені на обстеження щодо порушення концентраційної здатності, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю та поганої успішності в школі. Тривалий гіпертиреоз пов’язаний із високим зростом, прискореним дозріванням кісток і зниженням мінералізації кісток.Тиреоїд-асоційована офтальмопатія (ТАО) є поширеним екстратиреоїдним клінічним критерієм ХГ. Це запальний процес, що вражає тканини ока та орбіти.Основним симптомом є екзофтальм, але окорухова дисфункція зустрічається рідко. Ці симптоми можуть змінюватися з ремісіями та загостреннями ХГ, що негативно впливає на якість життя дітей.
Для діагностики ХГ лабораторно характерні високі рівні FT4 і вільного FT3, а також низькі рівні ТТГ. Проте інколи може бути нормальний рівень FT4, але високий рівень FT3. Титри антитіл до рецептора ТТГ є чутливим, специфічним і відтворюваним імунологічним біомаркером для діагностики ХГ. Їх також можна використовувати для прогнозування ймовірності рецидиву після лікування.
Аутоантитіла до тиреоїдної пероксидази і антитиреоглобуліну часто спостерігаються у дітей з ХГ не є специфічними для ХГ і можуть також виявлятися при інших аутоімунних ендокринних захворюваннях. УЗД ЩЗ не є обов'язковим для встановлення діагнозу ХГ, однак він дає точну оцінку розміру щитовидної залози, що корисно при планування лікування.
Лікування
Антитиреоїдні препарати є варіантом першого вибору для лікування ГР у дітей та підлітків. Метою використання АТП у лікуванні ГР є розірвання порочного кола гіпертиреозу та аутоімунних порушень та можуть надати шанс на постійну ремісію з еутиреозом. Поліпшення відбувається поступово, курс лікування тривалий, пацієнти повинні перебувати під наглядом щодо можливих побічних ефектів.
У випадках, коли медикаментозна терапія виявилася неефективною, остаточним лікуванням є або хірургічне втручання (тотальна або майже тотальна) тиреоїдектомія, або використання радіоактивного йоду. Вибір РАЙ або тотальна тиреоїдектомія є спірною темою. Кожен педіатричний випадок потребує мультидисциплінарної консультації, включаючи тиреоїдного хірурга, дитячого ендокринолога та лікаря радіолога, який спеціалізується на захворюваннях щитоподібної залози;
вибір остаточного лікування включатиме спільне прийняття рішення з пацієнтом і батьками, зосереджуючись на перевагах і недоліках кожного варіанту.
Показаннями до радикального лікування є:
Протипоказання до АТД
Погано контрольований гіпертиреоз через відсутність комплаєнсу
Рецидив незважаючи на тривале лікування
Прохання сім'ї та дитини з особистих причин
