Доведено, що співіснування захворювань серця і судин із різними станами психічного здоров’я може бути порочним колом - одне погіршує інше і в результаті людина має гірший прогноз.
Доведено, що хвороби серця й судин та проблеми з психічним здоров’ям часто взаємно підживлюють одне одного. Виникає своєрідне “порочне коло”: серце страждає - погіршується психічний стан, а психологічні труднощі, у свою чергу, ще більше б’ють по серцю. У результаті загальний прогноз для людини стає гіршим.
Тому в самих великих і просунутих лікарнях розвинутих країн тепер існують такі спеціалісти як КАРДІОпсихологи. В Швейцарії, доречі, далеко не в кожній лікарні/ регіоні така «розкіш» доступна.
З огляду на поширеність проблематики - це є дуже перспективний напрямок. Може хтось з читачів захоче започаткувати і розвинути його в Україні?:)
Наразі класична кардіологія орієнтована в основному саме на серцево-судинне здоров’я. Однак орієнтація і на психічне здоров’я - це невід’ємний компонент загального здоров’я. Тому оптимальна допомога пацієнту потребує багатопрофільну команду, що включає психологів та/або психіатрів.
В серпні 2025 року вийшли перші такого роду рекомендації - «Ментальне здоров’я та серцево-судинні захворювання» від Європейського товариства кардіологів. Це 69 сторінок інформації, яка вивчалася роками експертами/ вченими багатьох країн, перевірена науковими дослідженнями.
🔸 Субєктивне благополуччя (СБ) - це термін, який охоплює різні аспекти позитивних психічних станів. Людина із СБ задоволена життям, має відчуття його мети та сенсу, радості та оптимізму. Сексуальне здоров'я - також важливий компонент психічного благополуччя. Воно може бути порушене як через причину, так і через наслідок психічних та серцево-судинних проблем.
Суб'єктивне благополуччя вбачається як захисний стан від передчасної смертності та захворюваності. За рахунок чого?
🔸 Суб'єктивне благополуччя:
• пом'якшує негативний вплив стресових подій (за рахунок зменшення фізіологічної гіперреактивності, тобто надмірної реакції, сприянню більш збалансованій фізіології - шляхом вегетативної регуляції, посилення нейроендокринної функції, зменшення запалення).
• передбачає більшу залученість до здорової поведінки, що, у свою чергу, сприяє кращому соціальному функціонуванню, особистим стосункам та якості життя.
🔸 Психосоціальний стрес виникає як реакція на соціальний запит (сімейні проблеми, соціальна ізоляція, фінансовий тиск та робота), який перевищує адаптивні можливості людини. За рахунок процесів психологічної оцінки, які зазвичай відбуваються поза свідомістю, одна й та сама ситуація може бути стресовою для однієї людини, але не для іншої. У більшості випадків психосоціальний стрес призводить до збудження та надмірного фізіологічного або психічного напруження. Важливішими є тривалі стійкі стресові умови (хронічний стрес), які викликають загострення патофізіологічних змін у серці та судинах.
🔸 Люди, які пережили свій перший інфаркт міокарда, повідомляли про вищу поширеність стресу (робота, дім, фінанси, важливі життєві події) протягом 12 місяців до госпіталізації; найвищий ризик мав постійний стрес на роботі.
Стрес може спровокувати серцево-судинні події через:
• зміни вегетативного балансу,
• зміну нейроендокринних вісей,
• активацію запальних систем
поведінку, що шкодить здоров'ю, наприклад: куріння та вживання алкоголю. Останні зазвичай суттєво пов'язані зі стресом.
🔸 На розвиток серцево-судинних захворювань впливає:
• Стрес на роботі та безробіття
- Соціально-економічний та суб'єктивний соціальний статус
- Сприйнята дискримінація
- Психічний стрес через порушені соціальні стосунки
- Несприятливий дитячий досвід
- Насильство в партнерстві
- Самотність та соціальна ізоляція
🔸 Стрес на роботі та безробіття
Більшість людей проводять значну частину свого активного життя на робочому місці, яке може бути джерелом психосоціального стресу.
Стрес/напруження на роботі суттєво пов'язані з ризиком розвитку ішемічної хвороби серця, а також можуть бути пов’язані з коротшою тривалістю життя без хронічних захворювань.
🔸 Цькування на робочому місці збільшувало ризик ІХС або інсульту на 59% та на 25% протягом понад 12 років спостереження у тих, хто повідомляв про фізичне насильство або загрозу насильства на роботі.
Неадаптивні компенсаторні моделі поведінки (куріння, фізична неактивність, саморуйнівне вживання алкоголю та інші нездорові моделі способу життя) також призводять до стресового навантаження, пов'язаного з роботою, яке може призвести до серцево-судинних захворювань.
🔸 Безробітні мають однаково високу поширеність нездорового способу життя, біологічних факторів ризику серцево-судинних захворювань та серцево-судинних захворювань. Якщо люди із серцево-судинними захворюваннями висловлюють занепокоєння щодо стресу на роботі, їм слід надати відповідну консультацію.
🔸 Соціально-економічний та суб’єктивний соціальний статус
Низький соціально-економічний статус - це фактор ризику серцево-судинних захворювань.
Суб'єктивний соціальний статус, який стосується «сприйняття людиною власного положення в соціальній ієрархії» - також важливий медіатор ризику серцево-судинних захворювань. Вважається, що за рахунок способу життя, затримку або неналежне лікування серцево-судинних захворювань.
🔸 Сприйнята дискримінація
Дискримінація протягом життя (досвід несправедливого ставлення в різних сферах життя) та повсякденна дискримінація (частота щоденних випадків сприйнятого несправедливого ставлення), а також пов'язані з ними ознаки, такі як соціальна стигматизація - повязані із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Люди, які скаржаться на дискримінацію, повинні отримати належне консультування щодо запобігання небезпекам для здоров'я.
🔸 Несприятливий дитячий досвід
Несприятливий дитячий досвід (НДД) = «дитячі події різної тяжкості та часто хронічні, що відбуваються в сім'ї чи соціальному середовищі дитини, які завдають шкоди чи страждань, тим самим порушуючи фізичне чи психологічне здоров'я та розвиток дитини». Ці події включають фізичне, сексуальне або емоційне насильство, нехтування, психічні захворювання опікунів та домашнє насильство.
Кілька досліджень, що порівнюють дорослих з впливом НДД та без нього, показали вищу частоту серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу, депресії та смертності від усіх причин. Якщо пацієнт розповідає про НДД, його необхідно направити на відповідні профілактичні засоби.
🔸 Насильство з боку інтимного партнера
Пов'язане з більшою поширеністю психічних розладів і є додатковим стресовим фактором, який прямо та опосередковано впливає на серцево-судинне здоров'я жінок. Однак результати досліджень суперечливі.
🔸 Самотність та соціальна ізоляція
Самотність визначається як «суб'єктивний негативний досвід, що виникає внаслідок недостатніх змістовних зв'язків, де «неадекватний» означає розбіжність або незадоволену потребу між бажаним та фактичним досвідом людини».
Соціальна ізоляція визначається як «об'єктивна «відсутність» або «брак» соціальних контактів чи стосунків». Як самотність, так і соціальна ізоляція пов'язані з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.
