Мене часто запитують: чому я постійно пишу про тривожні й депресивні розлади? А де ж шизофренія?
Розповідаю.
Сьогодні була на консультації дівчина, яка чула «голос Бога» після молитви. Каже, що голос з’явився саме через це. Але хворіє вона вже кілька років: поступово змінилася поведінка, з’явилась надмірна релігійність, агресивність, замкнутість, дивні ідеї. Потім - психоз: «голоси», неадекватність.
Почала лікування - симптоми зникли. Та згодом вирішила, що ліки більше не потрібні: мовляв, якщо не буде молитись - і голосів не буде.
Це велика помилка.
Після першого психозу ми зазвичай ставимо діагноз гострий поліморфний психотичний розлад і призначаємо нейролептики мінімум на 1 рік після стабілізації. Але досвід показує: краще на 5 років, щоб зменшити ризик повторення.
У цьому випадку, найімовірніше, вже йдеться про шизофренію - бо зміни почалися задовго до самого психозу.
І ось що важливо: пацієнти з шизофренією часто відмовляються від ліків. Бо нейролептики пригнічують не лише симптоми, а й емоції, викликають сонливість, слабкість. Але це краще, ніж новий психоз і подальший дефект.
Що таке дефект? Це зміни особистості: людина стає емоційно «порожньою», апатичною, соціально неактивною, часом - повністю залежною від стороннього догляду. І дуже часто, коли кажеш правду - що є ознаки шизофренії - родичі більше не повертаються. Шукають «іншого» лікаря, який скаже те, що хочеться чути. А дорогоцінний час - минає.
Пам’ятайте: якщо лікування розпочати з першого епізоду, є великий шанс, що він буде першим і останнім.Але для цього потрібно регулярно й тривало приймати нейролептики.
За понад 20 років роботи в психіатрії я бачив дуже багато зруйнованих доль. Люди боялися діагнозу, соромились звернутись до психіатра, переживали за «печінку» більше, ніж за розум. А потім - назавжди залишались у лікарні.
Шизофренію можна тримати під контролем. Але лише з лікуванням.
Не гайте часу. Звертайтесь до психіатрів. Бережіть себе та своїх близьких🙏
