Давайте сьогодні про груди.
Вам ніколи не здавалась дивною концепція самообстеження молочних залоз задля попередження/раннього виявлення раку? Ні, ну загалом проти пальпації грудей я, ясне діло, не маю нічого проти. Але з усіма іншими раками якось більш грунтовно: усілякі спеціальні маркери, ендоскопія, магнітні резонанси, позитронно-емісійна томографія… а тут – просто пальцями. ПАЛЬЦЯМИ, КАРЛ! І не обов”язково за участі лікаря.
Водночас це найпоширеніший рак. Шанс зіграти у цього кальмара – 13%. Тобто кожна 8.
Так от. Це не працює. Але визнати це після таких інвестицій часу і бабла у популяризацію методу – зашквар. Та давайте по порядку.
1. Навіть найпрокачаніші ентузіасти пальпації МЗ виявляють переважно пухлини 1+см. А це зазвичай уже геть не раннє виявлення. Чому важливо виявити якомога раніше пояснювати, я гадаю, не варто.
2. Статистика свідчить, що ентузіастів мало. В умовах регламентованого таймінгу пальпацію МЗ лікарі або ігнорують, або приділяють їй недостатньо часу.
3. Щодо самообстеження – є доволі наочне дослідження. Шанхайське. Китайці підійшли до питання з властивим їм розмахом і скрупульозністю. Більше 250000 жінок, шось майже 10 років спостережень. Самообстеження після належного навчання і під контролем лікарів. Іііі що? І нічого. Не підвищує частоту виявлення і не знижує смертність.
Думаю, про ефективність без “належного навчання і спостереження” теж не варто, мгм?)
І ні, я не проти самообстеження. І мені відомо немало випадків, коли це рятувало людям життя. Але лише в форматі “краще, ніж нічого”. Це точно не ефективний метод скринінгу.
А який ефективний?
На думку спадає цитата із Митця:
“Африкан Свиридович: Ну от смотрітє, от ви гаварітє, шо Валька некрасіва, а лєбєдь красівий?
Саломон Самсонович: Красівий.
Африкан Свиридович: А от давайте, шоб у вас була така шия, як у лєбєдя, отакі лапи красні і пір’я кругом, тоже красіво, а?”
Скринінги – вони як лебедина шия. Персоніфікованими мають буть.
КРОК 1. ВИЗНАЧЕННЯ ВАШОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО РИЗИКУ.
Бо якщо він середньостатистичний і вас нічого не турбує - в теорії можна взагалі забити і стартувати скринінг з 40 років.
А якщо високий - з 25.
Основні фактори, що беруться до уваги:
• сімейна історія (раку МЗ насамперед);
• власний анамнез і променева терапія на цю ділянку.
АЛЕ МОДИФІКАТОРІВ БЕЗЛІЧ, ТОМУ ІСНУЮТЬ КАЛЬКУЛЯТОРИ. АБО ОБРОБКА ДАНИХ ШІ.
Ось лінки на декілька:
Breast Cancer Risk Assessment Calculator - NCI
Ikonopedia IBIS: Online Tyrer-Cuzick
Model Breast Cancer Risk Evaluation Tool
Gail Model for Breast Cancer Risk
І так, це в ідеалі варто робити з лікарем.
А ЩЕ Є ГЕНИ СПАДКОВОЇ СХИЛЬНОСТІ ДО РАКУ МЗ (BRCA 1\ BRCA 2).
Вони можуть підняти ваші шанси замість якогось обійстя у спадок отримати рак з імовірністю до 90+ відсотків.
Але це не означає, що треба одразу після отримання результатів аналізу лягати у помиральну яму.
Можна, наприклад, розглянути варіант видалення МЗ після реалізації репродуктивних планів.
Або ж існують спеціальні алгоритми спостереження для груп такого високого ризику. Чи онкопрофілактика.
Це не вирок, одним словом.
КРОК 2. ВЛАСНЕ СКРИНІНГ.
Запам'ятати буде просто, бо метод один. МАМОГРАФІЯ. 3 40 років для групи звичайного ризику (в деяких гайдах - з 35). Зменшує смертність на 40%+. Достатньо промовиста цифра, як на мене.
У групі високого ризику (20%+) – починаємо раніше, з 25 років. В ідеалі - МРТ з контрастом щороку. Якшо немає можливості хоча б узд. А з 30 – мамографія.
ЧОМУ НЕ МОЖНА РАНІШЕ МАМОГРАФІЮ?
"Так опромінення ж!" - скажете ви (і більшість медиків, на жаль, теж). Ніт.
Опромінення від телефону ви отримуєте більше. Тут грає роль щільність МЗ і її вплив на якість обстеження.
А ДЕ УЗД, СПИТАЄТЕ ВИ? А НІДЕ.
Там же, де і пальпація. Це метод ДОДАТКОВОЇ візуалізації.
Пальпація - краще ніж нічого. Узд - краще, ніж пальпація. Але стандарт - не вони.
ПРОВОКАЦІЙНЕ ПИТАННЯ НАСАМКІНЕЦЬ. ОТ НЕ РАЗ Я ЧУВ "А Я НЕ ХОЧУ ЗНАТЬ", АБО "НЕ БУДУ ЛІКУВАТИ НАВІТЬ ЯКЩО ЗНАЙДУ". ВИ ЯК? ПОГОВОРИМО ПРО ЦЕ?
А взагалі - ну не так страшно ж. Бережіть себе.
