Є декілька етапів формування статі, постараюсь не надто заглиблюватись в науку і пояснити максимально просто.
Отже,
При зачатті дитинка отримує певний набір хромосом- ХХ або ж ХУ, саме на У-хромосомі міститься ділянка, що містить регіон SRY- білок, який запускає каскад генів для формування чоловічих статевих гонад -яєчок. Це ✅хромосомна стать.
Набір хромосом визначає в яку сторону первинна гонада почне диференціацію і приблизно з 10 тижня вагітності формується ✅гонадальна стать, тому під час УЗД вам назвуть стать дитини.
Далі гонади - яєчники у дівчат чи яєчка у хлопців починають секретувати гормони, які формують первинні статеві ознаки - вигляд статевих органів зовнішніх та внутрішніх - ✅фенотипічна стать.
✏️вигляд статевих органів відповідно статі, що дозволяє реєструвати дитину в тій чи іншій статі.
Після народження у дітей є період
✳️ міні-пубертату - час коли статеві гормони досягають рівня близького пубертату- статевий розвиток.
Цей міні- пубертат корисний більше для лікарів, а ніж батьків, бо якщо щось не так з статевими органами дитини це золоте вікно діагностики, яке рекомендовано не пропускати.
Коли міні- пубертат закінчується рівні статевих гормонів близькі нуля, тому будь-які перевірки безглузді.
Тепер хочу наголосити на ще одному рівні формування статі - ✅поведінкова стать- дитина визначається бути їй чоловіком чи жінкою. Це настає приблизно в 8-10 років. Переважно діти обирають стать відповідно до рецепторів та гормонів, але буває й так, що дитині не комфортно в статі, яку визначила їй природа і тут вже важко сказати однозначно хто винен.
Колись в медуніверситеті нам розказували, що певний відсоток людей, що хочуть змінити стать мають проблеми з гіпофізом. Тепер коли я стала досліджувати ендокринологію розумію, що це абсурд.
Про проблеми гендерної дисфорії розповім окремо, це на сьогодні ціла наука, проте хочу відзначити, що з 2019 р. Гендерну дисфорію виключено з переліку психіатричних захворювань і психіатри з такими молодими людьми не працюють.
Рівень формування поведінкової статі часто настає раніше статевого дозрівання, тому сказати що винні гормони чи гени однозначно не можна, єдине що можна це бути чуйним до дитини.