14 листопада відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом (ЦД)
Дане захворювання має значний вплив на серцево-судинну систему.
1️⃣ Діабет прискорює старіння судин. Через хронічне запалення та глікацію судини втрачають еластичність швидше, ніж у людей без ЦД.
2️⃣ Зростає потреба міокарда в кисні. При інсулінорезистентності серце переключається на менш ефективне використання енергії, тому працює “в менш економному режимі”.
3️⃣ Коронарні артерії реагують гірше на навантаження. Навіть без значних стенозів можливе зниження коронарного резерву, що викликає ішемію при мінімальному стресі.
4️⃣ Порушується відновлення судин після мікропошкоджень. Діабет зменшує кількість ендотеліальних прогеніторних клітин - судини загоюються повільніше.
5️⃣ Підвищена активність симпатичної системи. Це стимулює тахікардію, підвищує споживання кисню міокардом і збільшує ризик аритмій.
6️⃣ Частіше розвивається концентрична гіпертрофія лівого шлуночка. Це результат поєднання інсулінорезистентності, мікросудинних змін і прихованої діастолічної дисфункції.
7️⃣ Ішемія може проявлятися тільки задишкою. У пацієнтів із ЦД стенокардія часто “маскується” як зниження толерантності до навантаження.
8️⃣ Порушується баланс між вазодилатацією та вазоконстрикцією. Зростає вплив ендотеліну-1 - потужного вазоконстриктору, що посилює ішемію.
9️⃣ Діабет погіршує ефективність деяких ліків. Зокрема, зниження чутливості рецепторів може послаблювати дію β-блокаторів та нітратів.
🔟 Підвищений ризик серцевої недостатності зі збереженою ФВ. У діабетиків HFpEF зустрічається частіше через фіброз, ригідність міокарда і порушення діастолічного наповнення.
Наявність ЦД (в залежності від тривалості та ускладнень) автоматично відноситься пацієнта до помірного, високого або дуже високого серцево-судинного ризику.
При цукровому діабеті ми маємо досягнути нижчих показників ліпопротеїнів низької густини.
А діабетичні препарати: інгібітори натрій залежного котранспортеру глюкози (дапагліфлозин, емпагліфлози) - входять до протоколів лікування серцевої недостатності та агоністи GLP-1 рецепторів (ліраглютид, семаглютид) зменшують ризик інфаркту, інсульту, госпіталізацій з приводу СН.
