Алкоголь може непередбачувано взаємодіяти з багатьма кардіологічними препаратами. Часто він підсилює побічні ефекти, змінює метаболізм ліків або підвищує ризик небезпечних ускладнень.
🔴 Антигіпертензивні препарати
Алкоголь розширює судини → може різко знизити артеріальний тиск, особливо при:
• інгібіторах АПФ (еналаприл, раміприл, периндоприл)
• сартанах (валсартан, лозартан)
• бета-блокаторах (бісопролол, метопролол, карведилол)
• дигідропіридинових БКК (амлодипін, лерканідипін)
❗ Ризик: ортостатична гіпотензія, запаморочення, падіння, аритмії.
Порада: уникати вживання алкоголю в перші 1-2 год після прийому ліків.
🔴 Антикоагулянти
Варфарин: алкоголь порушує метаболізм у печінці → МНВ може різко зрости.
❗ Ризик: кровотечі (шлунково-кишкові, внутрішні).
НОАК (апіксабан, ривароксабан, дабігатран): алкоголь підвищує ризик кровотеч, особливо при ураженій печінці/шлунку.
❗ Небезпечне поєднання при гастритах, виразках, прийомі НПЗП.
🔴 Антиагреганти (аспірин, клопідогрель, тікагрелор, прасугрпель)
• подразнення слизової, ерозії та ризик шлункової кровотечі.
• пригнічення агрегації → збільшення ризику всіх кровотеч.
Тікагрелор + алкоголь → частіше задишка та брадикардія.
За ризиком шлункових кровотеч:
1. Аспірин + алкоголь (найгірше для шлунку)
2. Тікагрелор
3. Прасугрель
4. Клопідогрель
За ризиком великих внутрішніх кровотеч:
1. Прасугрель
2. Тікагрелор
З. Клопідогрель
4. Аспірин
🔴 Статини (аторвастатин, розувастатин)
Алкоголь НЕ має прямої фармакологічної взаємодії зі статинами. Тобто етанол не підвищує рівень статину в крові і не робить препарат токсичним сам по собі.
АЛЕ
❗ Алкоголь навантажє печінку → збільшує ризик:
• гепатотоксичності
• міопатії/рабдоміолізу
🚨 1) Статини та алкоголь підвищують ACT/АЛТ. Разом → сума токсичності зростає, особливо якщо:
• вже є стеатоз
• алкоголь вживається регулярно
• пацієнт приймає аторвастатин або симвастатин (CYP3A4)
🚨 2) Ризик міопатії та рабдоміолізу зростає
🚨 3) Алкоголь підвищує тригліцериди → зменшує ефективність статинотерапії
❗ Найнебезпечніші комбінації з симвастатином
🔴 Антиаритмічні препарати (аміодарон, флекаїнід, соталол, пропафенон)
Алкоголь:
• подовжує інтервал QT
• підсилює симпатичну активність
• нерідко описані випадки фібриляції передсердь (“синдром святкового серця”)
Алкоголь призводить до зниження рівню
• калію
• магнію
• натрій
А це збільшує автоматизм та подовжує реполяризацію, що різко підвищує ризик небезпечних аритмій.
Алкоголь гальмує метаболізм антиаритміків в ферментах печінки (СУР450) → гепатотоксичність, проаритмогенний ефект
Соталол, аміодарон, дронедарон - подовжують інтервал QTc → ризик аритмії
🔴 Діуретики
Діуретики у комбінації з алкоголем різко збільшують діурез, призводять до неконтрольованої втрати рідини
❗ Це може викликати:
• ортостатичну гіпотензію, колапс
• синкопе
• погіршення перфузії нирок
Важкі електролітні порушення → ризик аритмій
Але при серцевій недостатності алкоголь знижує ефективність діуретиків, що може призводити до декомпенсації.
Алкоголь впливає на фармакокінетику багатьох діуретиків:
• підвищений ризик гілонатріємії з тіазидами
• підвищений ризик гіпокаліємії з петльовими
• ризик гіперкаліємії зі спіронолактоном при ураженні печінки
• підвищений ризик гепатотоксичності з індапамідом
🔴 А якщо не можна, але дуже хочеться?
Умовно безпечні дози алкоголю
• 20 г міцного напою для жінок
• 40 г для чоловіків
• Сухе вино - 100 г для чоловіків, 200 г - для жінок
• Горілка - 50 г для чоловіків, 30 г - для жінок
• Коньяк - 50 г для чоловіків, 30 г - для жінок
• Пиво - 500 г для чоловіків, 330 г - для жінок
• Шампанське - 200 г для чоловіків, 100 г - для жінок
Однак все більше досліджень схиляються до того, що "безпечної" дози алкоголю не існує!
🔴 Коли навіть "безпечні" дози є дуже небезпечними
• пацієнти після інфаркту або стентування коронарних артерій (перші 1-3 міс)
• при ФП з нестабільним ритмом
• при декомпенсованій серцевій недостатності
• при варфарині з нестабільним МНВ
• при лікуванні аміодароном, соталолом або при QTc > 480 мс
• при вираженому стеатозі/гепатиті/цирозі
• пацієнти з виразковою хворобою
• попередні кровотечі
• прийом подвійної або потрійної антиагрегантної терапії
• неконтрольована артеріальна гіпертензія
• прийом НПЗП паралельно
• електролітні порушення
