🔸 ЩО КАЖУТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Діти, які мають досвід конструктивних конфліктів, у підлітковому віці краще справляються з емоційною регуляцією і менше схильні до булінгу.
Конфлікти допомагають розвивати емпатію: дитина бачить, що інші теж мають потреби.
У суперечках тренуються соціальні навички: домовлятись, слухати, знаходити компроміс.
🔸 ЧОМУ НАМ ТАК ВАЖКО?
Бо ми, дорослі, часто реагуємо автоматично:
Пасивно - «Заткнись і роби, як я сказав». Всередині - образа й безсилля.
Агресивно - «Замовкни негайно!» - і ми самі шкодуємо про тон.
Асертивно - «Я бачу, що ти злишся. Я теж злюсь, коли не чують моїх слів. Давай подумаємо, як зробити по-іншому».
Асертивність - це доросла позиція, де є і повага, і чіткі кордони. Саме вона допомагає конфлікту стати ресурсом, а не руйнуванням.
🔸 ТИПОВІ ТРИГЕРИ ДЛЯ КОНФЛІКТІВ У СІМ’Ї:
• харчування («він нічого не їсть», «вона їсть забагато»).
• розвиток («чому він ще не читає?», «вона надто активна»).
• поведінка («хлопці не плачуть», «дівчинка має бути скромною»).
• межі («не чіпай, не можна», «дай іншому»).
🔸 ЯК ПЕРЕТВОРИТИ КОНФЛІКТ У НАВЧАННЯ?
1. Побачте потребу за поведінкою. Істерика → дитині важливо, щоб її почули.
2. Назвіть емоцію. «Тобі зараз дуже зле, бо ти хотів інакше».
3. Встановіть межі з любов’ю. «Я не дозволю бити сестру. Але ми можемо знайти спосіб поділитися іграшкою».
4. Дайте модель асертивності. «Мені не подобається, коли ти кричиш. Я хочу, щоб ми говорили спокійно».
🔸 КОНФЛІКТИ З ДІТЬМИ НЕМИНУЧІ.
Але саме вони вчать дитину регулювати емоції, домовлятись, чути себе й інших. Завдання дорослого - не уникати і не «зламувати» дитину, а допомогти їй пройти через суперечку з користю.
Як ви миритеся після суперечки з дитиною?
