Читайте до кінця, там буде бонус ❤️
🔸ШУКАЄМО «ВИННОГО»
У момент конфлікту дитина переживає стрес, і її мозок переходить у «режим виживання». Тому вона не може об’єктивно пояснити, що сталося.
Дослідження (Gunnar & Quevedo, University of Minnesota, 2007) показують, що під час сильного емоційного збудження дитині важко відтворити події послідовно.
👉 Краще сказати: «Я бачу, що ви посварилися. Розкажіть по черзі, як кожен це бачив».
🔸СОРОМИМО АБО ЗНЕЦІНЮЄМО
Фрази «Ну ти ж старший» або «Не кричи!» не допомагають - вони лише додають почуття провини.
Дослідження Джона Ґоттмана (University of Washington, 1997) доводять: діти, чиї емоції визнають і підтримують, краще розвивають емоційну регуляцію та емпатію.
👉 Замість цього скажіть: «Здається, ти засмутився. Розкажи, що тебе образило?»
🔸МИРИМО СИЛОМІЦЬ
Примушування до вибачення («Потисніть руки й забудьте») не вчить емпатії.
James Cross (Stanford, 2013) показав, що емоційне пригнічення не допомагає у саморегуляції, а навпаки - підсилює напругу.
👉 Краще дати паузу й спитати пізніше: «Ти вже готовий поговорити про це?»
🔸КАРАЄМО ЗАМІСТЬ ПОЯСНИТИ
Кара без обговорення позбавляє дитину розуміння причин.
Joan Durrant (University of Manitoba, 2013) показала, що позитивна дисципліна без фізичних або принизливих покарань допомагає формувати відповідальність і довіру.
👉 Замість цього - «Давай подумаємо, що можна зробити інакше наступного разу».
🔸ІГНОРУЄМО ПОВТОРЮВАНІ КОНФЛІКТИ
Якщо сварки між тими самими дітьми повторюються - це може свідчити про суперництво або потребу уваги.
Спостерігайте, хто зазвичай ініціює, хто уникає, чи є страх або напруга. 👉 Тут втручання дорослого потрібне, але спокійне й уважне.
🔸Якщо хочете отримати чіткі алгоритми, як правильно реагувати на різні типи конфліктів - НАДІШЛІТЬ КОДОВЕ СЛОВО «КОНФЛІКТ» У ДІРЕКТ ЧИ КОМЕНТАРІ
