🧠 Синдром Мюнхаузена
— тяжкий психічний розлад із навмисною імітацією або викликанням симптомів хвороби без зовнішньої вигоди
Діагностичні критерії (DSM-5 / МКХ-11):
✅ Свідоме створення або індукування симптомів (напр. порізи, ін’єкції бруду, підроблені аналізи)
✅ Імітація хвороби з метою зайняти роль пацієнта, не заради вигоди
✅ Повторні госпіталізації, медичні втручання, зміна лікарень, приховування історії хвороби
✅ Відсутність зовнішнього зиску (не інвалідність, не пенсія, не група)
✅ Поведінка не пояснюється іншим психічним розладом (напр. психозом)
Коди діагнозу:
✅ DSM-5
Штучний розлад, нав’язаний щодо себе (Factitious Disorder Imposed on Self)
або
Штучний розлад, нав’язаний щодо іншої особи (…on Another)
Код DSM-5: 300.19
Відповідник у МКХ-10: F68.1
✅ МКХ-11 ( ICD-11)
• QE52.0 — Штучний розлад, нав’язаний щодо самого себе
• QE52.1 — Штучний розлад, нав’язаний щодо іншої особи
🚩 Типова клініка:
Пацієнт може:
-Домішувати кров у сечу
-Інʼєктувати бактерії для утворення абсцесів
-Підроблювати температуру (гарячі предмети, ртутні термометри)
-Імітувати втрату свідомості або судоми. Приписувати собі неіснуючі онкологічні/гематологічні захворювання
Приклади:
1️⃣ Пацієнтка з рецидивними абсцесами, госпіталізована 9 разів за рік. Пізніше виявлено, що вона ін’єктувала собі слину шприцом.
2️⃣ Чоловік 35 р. описує “чорну сечу”, подає зразки з барвником. Справжня сеча — нормальна. Пройшов 18 обстежень за півроку.
Лікування:
Психотерапія (ключовий метод): когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічна терапія, підтримувальна терапія.
Психіатричне спостереження: через високий ризик повторного симулювання, шкоди собі чи іншим.
• Мультидисциплінарний підхід: психіатр, психотерапевт, сімейний лікар, соціальний працівник при потребі.
• Фармакотерапія — не специфічна, можлива при супутніх діагнозах (депресія, тривожні розлади, розлади особистості).
Чули про такий синдром?
