google-play Про проект Згода користувача Політика конфіденційності

Синдром “дереалізації-деперсоналізації”

Підкуймуха Людмила
Оригінал допису

Для початку хочу сказати, що явища дереалізації та деперсоналізації бувають і здорових людей( через перевтома, недосип, інтиксикацію алкоголем, ітд);

Отже!

Деперсоналізація-відчуття, ніби «Я це не Я», що ви сторонній спостерігач свого життя, своїх думок і почуттів, рухів тіла., та не можете ними володіти чи керувати

Відчуття відсторонненості, сплощеності емоційних реакцій, сумнівів у тому чи ваші спогади є дійсно вашими, викривлене відчуття часу., ітд.

Дереалізація-відчуття нереальності всього, що відбувається в оточенні, відчуття, так ніби ви перебуваєте у сні чи в якомусь кінофільмі.

Відчуття відчуженості до близьких людей, спотворене відчуття часу, відстаней.

Навколишнє середовище видається штучним чи спотвореним.

Симптоми дереалізації -деперсоналізації можуть трива від кількох хвилин до кількох годин, днів і навіть тижнів.

Симптоми дереалізації -дереалізації можуть бути в контексті тривожного, депресивного, панічного розладу, ОКР та навіть шизофренії.

Іноді, якщо симптоми яскраво виражені, їх можна виокремити в «Розлад дереалізації деперсоналізації».

Лікування.

Якщо симптоми є в контексті якогось іншого розладу (наприклад тривожного) то звісно лікується розлад.

Ефективність у лікуванні дереалізації показали антидепресанти, когнітивно-поведінкова терапія.

Проте часто буває, що навіть на фоні лікування симптоми зменшуюиься, проте не зникають повністю.

Чи бувало у вас відчуття дереалізації чи деперсоналізації?