🔸Лобні частки – відповідають за планування, цілеспрямовану поведінку, ініціацію, соціальний контроль, абстрактне мислення, емоційну регуляцію та критичність. Їхнє ураження призводить до формування комплексу характерних змін – лобної психіки.
🔸Основні синдроми лобної психіки:
1️⃣ Апатико-абулічний синдром – зниження ініціативи, байдужість, апатія, зменшення спонукань до діяльності, байдужість до власного стану. Пацієнти стають пасивними, не проявляють інтересів, часто лежать годинами без дії.
2️⃣ Ейфорично-дезінгібований синдром – розгальмування потягів, імпульсивність, дитячість у поведінці, недотримання соціальних норм, втрата почуття дистанції, безпричинний сміх. Пацієнт може робити недоречні зауваження чи жарти, не контролюючи поведінку.
3️⃣ Лобова інертність і персеверації – значне уповільнення психічних процесів, труднощі зі зміною стратегії, застрягання на одних і тих самих думках чи діях. Пацієнт повторює одні й ті самі слова або дії, навіть коли ситуація змінилася.
4️⃣ Зниження критики та соціального контролю – пацієнт не усвідомлює наявних розладів, не оцінює наслідки власних вчинків, часто заперечує хворобу або не розуміє її серйозності.
5️⃣ Порушення мислення – зниження здатності до узагальнення та абстракції, конкретність і примітивність суджень, порушення логічних зв’язків. Часто спостерігається в’язкість мислення та деталізація незначущих моментів.
🔸Захворювання, при яких виникає «лобна психіка»:
- травматичні ураження лобових часток головного мозку
- пухлини лобових долей
- судинні ураження (інсульти, хронічна ішемія)
- фронтотемпоральна деменція
- дитячий церебральний параліч із залученням лобових структур
- наслідки енцефалітів
Ітд
🔸Термін «Лобна психіка» – це не окрема нозологія, а клінічний синдром, який свідчить про органічне ураження префронтальної кори. Його виявлення має велике діагностичне значення, оскільки допомагає диференціювати тип ураження, оцінити ступінь когнітивного дефіциту й обрати правильну тактику лікування.
🔸Зустрічали таке?
