У радянські часи дерматологи при будь-якій висипці на обличчі скеровували пацієнтів на аналіз для виявлення кліщів демодексу. Кліща знаходили, ставили діагноз «демодекоз», і те все нескінченно лікували. Демодекоз був таким собі «цапом відбувайлом» — у всіх незрозумілих висипах усе валили на нього. Кліща у більшості знаходили, а хвороби шкіри зазвичай є хронічні, тому спокійно можна було сказати, що від цього — всі проблеми зі здоров’ям шкіри.
А останнім часом багато лікарів розповідають, що демодекозу насправді не існує, це радянський пережиток, і аналізу на його виявлення ніколи не треба робити. То хто тоді правий?
Поставте лайк за цей пост і мої старання, а я продовжу.
Правда десь посередині.
Демодекс — це мікроскопічні кліщі, які у нормі живуть на нашій шкірі. Вони є у всіх дорослих та старших дітей. Ці кліщі живляться шкірним салом та відмерлими клітинами шкіри, тому їх найбільше на обличчі, повіках і вухах. У нормі їх небагато. Кліщ не проникає в організм і не циркулює по крові. Люди не відчувають його присутності чи «повзання» на собі.
Кількість демодексу може збільшуватися з кількох причин:
• коли шкіра захворіла на розацеа, акне або периоральний дерматит і втрачає здатність контролювати свою мікрофлору. Тоді кліщів стає більше, і вони можуть ускладнювати перебіг цих захворювань. Тобто збільшення його кількості є вторинним процесом. Це буває нечасто;
• коли є серйозні порушення імунної системи — наприклад, ВІЛ-інфекція, хімієтерапія. Тоді кліщі користуються зниженням імунного захисту, надмірно розмножуються й викликають демодекс-фолікуліт. На щастя, істинний демодекоз трапляється дуже рідко.
🔸Які хвороби може викликати цей кліщ?
Демодекс може стати причиною фолікуліту (прищики та гнійнички), запалення шкіри повік (блефарит), а також запалення шкіри вух та абсцеси шкіри. Він здатен зрідка ускладнювати перебіг розацеа, акне й периорального дерматиту. Повторюсь: це все буває доволі рідко.
🔸Коли треба здавати аналіз на демодекоз?
Рутинно зішкріб на демодекоз не потрібен. Його роблять лише тоді, коли шкірне захворювання (розацеа, акне) погано піддається лікуванню. У такому разі є сенс перевірити діагноз – чи це, часом, не демодекс- фолікуліт, бо візуально це все дуже схоже.
В механізмі утворення розацеа можуть грати певну роль кліщі демодексу, але зазвичай аналізу на його виявлення все одно не треба, бо, згідно з міжнародними протоколами, протидемодекозні засоби входять до стандартного лікування — незалежно від того, виявлений кліщ чи ні.
🔸Чи можна заразитися демодекозом?
Ні. Демодекс — це частина нормальної флори шкіри дорослих і підлітків. Тому не має сенсу дезінфікувати наволочки чи витиратись стерильними паперовими рушниками.
Не варто боятись контакту з людьми, які мають акне чи розацеа.
Ставтеся з повагою до людей зі захворюваннями шкіри.
🔸Яке лікування демодекозу?
Основне — це лікування базового шкірного захворювання (акне, розацеа).
Якщо у вас демодекс-фолікуліт або блефарит — слід теж застосувати відповідні ліки.
Лікуйтеся разом із лікарем, який підбере схему відповідно до міжнародних рекомендацій.
Не займайтеся самолікуванням вдома.
Основні засоби для лікування демодекозу:
• Розчин бензилбензоату
• Крем з перметрином
• Сірчана мазь
• Крем з кротамітоном
• Засіб для миття з сульфідом селену
• Гель та крем з метронідазолом
• Крем із саліциловою кислотою
• Крем з івермектином (а у важких випадках — таблетки з ним)
У 2023 р. у США затверджений новий препарат для лікування демодекозного ураження очей — розчин Xdemvy.
🔸Що не варто робити?
— Постійно здавати аналізи на демодекоз без потреби.
— Використовувати застарілі методи: спиртові бовтанки, господарське мило. Це лише погіршить стан запаленої шкіри.
— Намагатись «вилікувати» наявність кліща на вашій шкірі. Демодекс є у нормі на шкірі. Якщо він не створює проблем — чіпати його не треба.
— Постійно дезінфікувати шкіру.
ВИСНОВОК
Демодекоз у людей буває, але рідко.
Аналіз на кліща рутинно не потрібен, а лише тоді, коли є підстави: лікар підозрює рідкісний демодекс-фолікуліт або ваш висип на обличчі, повіках і вухах не піддається стандартному лікуванню.
