Часто батьки на консультації у лікаря очікують, що він скаже здати якісь аналізи, посадить на дієту, щось порадить робити чи не робити, і таким чином визначимо причину, щоб атопічний назавжди пройшов. На жаль, це так не працює.
Перш за все батьки плутають поняття «причина» хвороби, та «тригер» хвороби.
Причина – це те, що сприяло утворенню хвороби з самого початку, коли у дитини з’явились перші симптоми. Так от точна причина атопічного дерматиту медицині ще не відома. Сам механізм утворення атопічного дерматиту є добре вивчений і досі вивчається. Хвороба з’являється від того, що сама шкіра починає неправильно працювати. У неї недостатньо виробляється білка, який з’єднує клітинки шкіри, тому вона більш проникна для зовнішніх речовин, з неї більше випаровується вода, тому вона сухіша і має недостатній бар’єр, вона буде реагувати на зовнішні подразники (воду, тепло, тертя, мило).
Також у шкірі з атопічним дерматитом є невірне функціонування імунних клітинок, тому шкіра періодично запалюється та чухається. А свербіж веде до ще більшого запалення. Хвора шкіра погано виділяє захисну жирну плівочку, тому вона погано себе зволожує і на ній не вірно розмножуються мікроорганізми. Така шкіра є більш проникна для алергенів – це теж додатковий запальний процес.
Чому це все відбувається і не вірно працює? Відповіді немає. Дослідженнями займаються науковці та лікарі. І жодними аналізами на алергени чи дієтами це не визначити. Ні глисти, ні кишківник чи печінка до утворення дерматиту відношення не мають.
Поки ми не можемо попередити появу атопічного дерматиту у дитини. Жодні дослідження і профілактичне нанесення емолентів, ні пробіотики, ні вітаміни не попереджують старт дерматиту у дітей.
Але не слід опускати руки, хоч ми не можемо впливати на появу хвороби, наша мета у лікуванні – зробити усе, аби дерматит був мінімальний у дитини, рідко загострювався, зовсім трішки, не ускладнювався різними інфекціями, контролювати появу «хвороб-подружок», які часто супроводжують АД (алергічний риніт, астму, харчову алергію та депресію). За правильної безперервної тактики лікування та догляду за шкірою – це обовʼязково вдається.
Тригером є фактор, який знову запускає або продовжує загострення. Найчастішими тригерами є зовнішні подразники (гаряча вода, сухе повітря, перегрівання, жорсткий одяг, піт, сонце, вітер, косметика і мило), свербіж та розчухи, зимовий сезон, паління, стрес, гарячка та грві, деякі ліки, і якщо дитина має алергію (харчову, респіраторну чи контактну), то і ці алергени.
Саме тому, усім поряд діткам радимо шкіру не подразнювати, а берегти, не палити поруч, вакцинувати від інфекцій, максимально зменшувати свербіж, виявляти алергію.
Чи уникання тригерів гарантує виліковування назавжди?
Ні, звичайно. Навіть без тригерів, хвороба все одно буде загострюватись, така вже вона є. Але якщо слідкувати за ними- загострення будуть меншими та рідшими.
Чи треба при кожному загостренні виявляти тригер?
Інколи тригер очевидний - дитина мала високу температуру чи перегрілась.
Інколи тригера начебто і немає. Не потрібно постійно здавати аналізи щоб це виявляти. Оберіть квалікованого лікаря і довіртеся йому. Він призначить аналізи, лише якщо матиме підозри на те, що тригером є алерген, і дитина має симтоми алергії: кропивʼянка, задишка, нежить, набряк. Або висип на кистях, який важко піддається лікуванню, - прояв контактної алергії та ін. Але якщо симптомів, які вказують на алергію немає, алергія не тригерить дерматит, то змісту це досліджувати немає.
Дитина може мати атопічний дерматит і харчову алергію одночасно, але ця алергія не бути тригером нової появи загострення дерматиту.