Обов’язково збережіть собі корисний пост, а я продовжу.
Фолікулярний (пілярний) кератоз проявляється сухими прищиками на щоках, руках та ногах. Інколи на фоні почервоніння. Зустрічається у діток та дорослих, зазвичай він не доставляє дискомфорту.
Фолікулярний кератоз не обов’язково лікувати. Це радше особливість шкіри, аніж хвороба. Його мають більшість людей, і більшість навіть не підозрюють про нього. От і добре. Бо ми його лікуємо лише, якщо це турбує людину і вона зазнає косметичного дискомфорту. А косметичний дискомфорт - це діло життєйське. Хтось відчує себе з прищиками на руках красунчиком, а хтось буде опускати руки від одного прища.
Тому, перш за все, я ще раз наголошую: нічого з ним не треба робити. Особливо це стосується дітей. Малі діти не здатні ще відчувати естетичні недоліки, їм все одно є у них прищики чи немає. Але «турботливі» батьки можуть так накрутити дитину, що вона буде комплексувати. А ще велику вагу мають друзі з садка чи школи, які так і вичікують побачити десь на шкірі якийсь недолік. Тому слідкуйте за своїми дітьми, щоб вони у жодному разі не сміли булити інших діток за «не таку» шкіру.
Кератоз має багато підтипів. Деякі з них є важчі та справді можуть впливати на зовнішність - це атрофічний пілярний кератоз, який може викликати рубці на шкірі та відсутність брів і волосся, та еритема щік при кератозі - це завжди червоні щоки, які іноді ще більше горять. Тут втручання цілком виправдане.
Отже:
1. У малих дітей ми не лікуємо кератоз. За кордоном вас навіть з таким не скерують до дерматолога. Педіатр максимум випише якусь мазючку і відправить додому. І є у цьому сенс. Ми призначаємо лише догляд за шкірою у таких випадках. Емоленти чуда не зроблять, але м’який миючий засіб та зволоження кремом зроблять прищики менш жорсткими. Оце і все. Кератоз буде періодично то кращим, то гіршим, а з віком - слабшатиме і зникатиме (але не завжди).
2. У підлітків та дорослих вже можливе лікування. Воно залежить від того, наскільки виражена хвороба і наскільки це турбує людину. Проте базовий догляд - ніжне очищення та емоленти - залишається.
🔸 Застосовують:
• Сечовину, саліцилову та молочну кислоту у вигляді миючих засобів, крему чи лосьйону.
Вони хворобу не забирають, але сплющать та частково зменшать висип. На почервоніння ніяк не впливають.
Потрібні тижні-місяці, щоб побачити ефект. Діють лише коли ними користуватися, тому мастимо стільки, скільки часу хочемо мати кращу шкіру. У деяких випадках їх малі концентрації можна дітям.
• Гліколеву та АНА-кислоти. Вони так само чинять легкий «пілінг». Щоденне застосування може дещо покращити вигляд шкіри з кератозом. У деяких випадках допускається обережний масаж та скрабування зон з кератозом.
• Ретиноїди у кремах здатні трохи регулювати це неправильне зроговіння шкіри при кератозі, тому ми їх теж застосовуємо (третиноїн 0,05%, адапален 0,1% або тазаротен 0,01%). Щодня мастити усі зони ураження шкіри на ніч не менше 6 місяців. Потребують захисту від сонця та можуть подразнювати шкіру. Теж діють на період застосування. Схему та препарат підбирає лікар.
• Креми зі стероїдами застосовують рідко, переважно коли кератоз подразнений та свербить. Ці ліки забирають ці скарги. Тільки за призначенням лікаря.
• Лазерне лікування є доречне, якщо є стійке почервоніння щік або інших зон з кератозом. Для цього застосовують спеціальні судинні IPL-лазери. Інші типи лазерів можуть відшліфовувати шкіру, тому теж можуть використовуватися. Ці методи мають теж тимчасовий ефект і є доволі коштовними.
• Можна маскувати кератоз автозасмагою чи тональним кремом, аби висип не кидався в очі
🔸 Як не лікувати кератоз?
• Не потрібно пити антигістамінні - кератоз це не алергія.
• Дієта взагалі тут ні до чого.
• Сорбентами ми не лікуємо ніякі хвороби шкіри.
• Протигельмінтні ліки не мають відношення до цієї хвороби.
• Не потрібно вживати вітамінні комплекси для «укріплення шкіри», вони не дієві.
