Якщо ви рапортом сумнівались…
Так говорити цілком НОРМАЛЬНО до певного віку.
Ну не в 30 точно «Ми одружилися».
Бо тоді буде халепа 🫢
Але ➡️
🔸 Така уже дурна тенденція пішла хейтити мам з дітьми. При чому за все. Навіть за те що вийшли просто гуляти
Ще одні «експерти» які поняття не мають що таке діти, ржуть за те що мами говорять «ми».
🔸 Коли мама каже: «ми поїли», «ми покакали», «ми не спали всю ніч» - це не про відсутність меж, кордонів, розділення ролей і неправильне виховання.
У перші роки життя мама і дитина - це дуже тісна система прив’язаності. Настільки тісна, що мозок мами буквально сприймає потреби дитини як свої власні.
🔸 Немовля не може вижити самостійно. Воно не вміє регулювати емоції, заспокоювати себе, їсти, засинати, одягатися, відчувати безпеку без дорослого поруч. Саме тому мама природньо говорить «ми». Бо вона справді проживає все це разом із дитиною.
«Ми покакали» означає:
мама помітила стан дитини → допомогла → переодягла → заспокоїла → була поруч
🔸 Ви колись бачили радість в очах мами дитина якої не какала 5 днів? Нє? Ну то мовчіть.
«Ми не спали» - це теж правда. Бо не спала вся сім’я, а особливо мама.
У ранньому віці така мова є нормальною і навіть природною. Це частина формування прив’язаності та материнської ролі. Особливо у перші 1-3 роки життя.
🔸 З часом дитина дорослішає, формується окремість: «я хочу», «я сам», «я поїв», «я пішов». І поступово це «ми» природньо змінюється на «він» або «вона».
🚨 Проблема не в самій фразі «ми покакали».
Проблема може бути лише тоді, коли батьки не дають дитині дорослішати, відокремлюватися, мати власні бажання, помилки й автономність.
🔸 Але для мами немовляти сказати «ми поїли» - це не дивно. Це про близькість. Про турботу. Про сильний зв’язок між мамою і маленькою дитиною
