Медикаменти при РДУГ: коли, навіщо і як вони працюють?

Бабляк Анастасія
Оригінал допису

Медикаменти при РДУГ — викликають страх, сумніви, почуття провини.

І я розумію це.

Бо дуже хочеться, щоб «дитина впоралась сама».Щоб не довелось втручатись.

Але іноді саме медикаментозна підтримка — це те, що змінює якість життя.

Не «посадити на таблетки».

А дати можливість мозку працювати інакше: спокійніше, зібраніше, з меншим внутрішнім шумом.

У дописі — пояснюю просто: коли ми починаємо думати про медикаменти, як вони працюють і чому це не крайність, а турбота

Це тема, яка викликає найбільше запитань. І найбільше страху. Боятись — нормально. Але важливо розуміти, що мова не про «посадити на таблетки», а про підтримку. Без осуду. І завжди з урахуванням потреб дитини.

Коли ми взагалі починаємо думати про медикаменти?

➡️ Коли поведінкові методи не дають достатнього ефекту

➡️ Коли РДУГ сильно впливає на життя дитини: навчання, стосунки, самооцінку

➡️ Коли є хронічна втома, емоційні зриви, злість на себе або тривожність на фоні постійних труднощів

Для чого ми їх призначаємо? Не щоб «заспокоїти» чи «зробити слухняним/зручним».

А щоб допомогти:

✓ краще зосереджуватись

✓ зменшити гіперактивність і неконтрольовану імпульсивність

✓ легше навчатись і спілкуватись

✓ не вигоряти кожен день від спроб «тримати себе в руках»

Тобто покерувати своєю поведінкою, увагою та імпульсами. Це не чарівна пігулка. І не «замість» виховання чи поведінкової корекції. А лиш ще один інструмент.

Як працюють препарати?

Вони впливають на хімічному рівні на префронтальну лобну кору, яка відповідає за самоконтроль/ саморегуляцію і відповідно ці навички покращуються. Це допомагає краще обробляти інформацію, утримувати увагу, гальмувати імпульси.

🔹 Стимулюючі препарати — метилфенідат (Концерта, Медікінет), амфетамінові засоби (у деяких країнах)

🔹 Нестимулюючі препарати — атомоксетин (Страттера), гуанфацин (Інтунів)

Медикаментозна підтримка може бути тимчасовою. Часто симптоми з віком слабшають — і можна розглянути варіант відміни медикаментозного лікування.

Медикаменти — це не крайнощі. Це — можливість. Щоб дитина не боролась щодня, а змогла розкрити свій потенціал.