«Не бери на руки привчиш».
Часто чую такі поради,особливо від супроводжуючих молоду матусю.
І щоразу думаю: привчиш до чого? До відчуття безпеки?
У журналі Pediatrics було опубліковане рандомізоване контрольоване дослідження: одну групу батьків попросили носити немовлят додатково близько 3 годин на день .
Результат вражає : у дітей до віку 6 тижнів :загальний час плачу зменшився приблизно на 43%, а вечірній плач- майже на 50%!
І головне - діти не стали “вимогливішими”.
Це особливо важливо, бо 6–8 тижнів - період природного піку плачу. У цей час нервова система ще незріла й дуже чутлива . Малюк фізіологічно не здатен самостійно регулювати свої стани. Плач для нього це - сигнал: “мені потрібна допомога”.
Саме контакт із дорослим допомагає мозку . Передбачуваність, ритуали, емоційна присутність- усе це формує шляхи саморегуляції.
Носіння працює тому, що ви стаєте для дитини зовнішньою регуляцією:
ваше тепло, серцебиття, ритм дихання знижують рівень стресу й створюють відчуття безпеки .
Коли потребу в близькості задовольняють, формується прив’язаність. А з неї виростає автономія.
Тож коли ви берете немовля на руки
ви не робите його слабким.
Ви допомагаєте його нервовій системі стати сильнішою.
Чи боялись привчити дитину до рук ?
