Прощавай СПКЯ!

Крилова Діна
Оригінал допису

Діагнозу СПКЯ більше не існує. Офіційно! 🤯 Починаємо еру PMOS.

Світ нарешті визнав те, про що я розповідаю вже роки: справа не в яєчниках. Це історія не про «кісти» на УЗД, а про складні взаємини гормонів, метаболізму та вашого тіла. Стара назва йде в бан, бо вона роками збивала з пантелику і пацієнтів, і лікарів.

Коли я писала свою книгу «Магія гормонів» ще у 2024 році, я цілий розділ присвятила тому, чому модифікація стилю життя та робота з метаболічними ризиками - це фундамент, а не додаткова порада.

Тоді це здавалося багатьом «занадто простим», а сьогодні на Європейському конгресі ендокринологів ці постулати - пріоритет №1. 🏆

Рада, що те, що було для мене очевидним професійним стандартом, тепер - офіційна світова доктрина. Ми нарешті перестаємо «лакувати» симптоми та починаємо працювати з причиною.

Хто з вас роками чув: «У вас полікістоз, попийте гормони і приходьте, коли захочете вагітніти»? Поділіться своїми історіями, прочитаю кожну 👇

🔸 170 МЛН ЖІНОК

За оцінкою вооз живуть з синдромом полікістозних яєчників.

І 70% з них не здогадується про свій діагноз.

🔸 Прощавай "полікістоз"!

90 років медицина використовувала термін Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ).

І нарешті ми дочекатися більш грунтовнішого розуміння захворювання та будемо називати його вірно:

PMOS - Поліендокринний метаболічний оваріальний синдром.

🔸 Чому СПКЯ не вірна назва?

Полікістоз описує кісти, яких насправді немає.

Структура яєчників, яку ми бачимо, складається з фолікулів, і аж ніяк не кіст.

Жінка фіксується на "кістах" та ризику безпліддя, не враховуючи, що хвороба пов'язана з метаболічними, ендокринними та психологічними порушеннями.

🔸 Нова назва - PMOS

P (Polyendocrine): множинні гормональні зміни (інсулін, андрогени, кортизол, нейроендокринні гормони)

М (Metabolic): інсулінорезистентність, цукровий діабет, ожиріння, серцево-судинні захворювання

О (Ovarian): дисфункція яєчників

S (Syndrom): синдром

🔸 Які критерії встановлення?

Для дорослих жінок діагноз ставлять за наявності 2 із 3 критеріїв:

1. Гіперандрогенізм клінічний: Акне, гірсутизм, андрогенна алопеція або біохімічний: підвищений загальний/ вільний тестостерон, індекс вільних андрогенів.

2. Нерегулярні менструації, оліго-/ановуляція.

3. Мультифолікулярна структура яєчників на УЗД або підвищений АМН

Важливо: якщо є нерегулярний цикл + гіперандрогенізм, то УЗД або АМН не потрібні для встановлення діагнозу.

АМН офіційно додали як альтернативу УЗД у дорослих.

🔸 Для підлітків критерії суворіші:

Потрібні обидва критерії:

1. овуляторна дисфункція / стійко нерегулярний цикл відповідно до років після менархе;

2. клінічний або біохімічний гіперандрогенізм.

УЗД не рекомендоване для діагностики у підлітків до 8 років після початку менструації, оскільки у них у нормі є часто мультифолікулярна структура.

АМН у підлітків не використовують через низьку специфічність. Якщо симптоми є, але критерії не повні -дівчину можна вести як "at risk for PMOS".

🔸 Щодо лікування - основні акценти на модифікації стилю життя

1. ХАРЧУВАННЯ

• Низькоглікемічний патерн

• Клітковина

• Достатньо білка

2. РУХОВА АКТИВНІСТЬ

• ≥150 хв аеробних навантажень

• Силові 2-3 рази/тиждень

3. СОН + СТРЕС

• 7-9 годин сну

• Контроль стресу (кортизол посилює ІР)

4. ЛІКУВАННЯ при показаннях

• КОК

• Метформін/GLP-1

• Спіронолактон

• Інозитол. тд

5. ПЛАНУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

• Летрозол - перша лінія

6. МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я

• Скринінг тривоги та депресії

МУЛЬТИСИСТЕМНИЙ ПІДХІД до ПМОС

Ставте

❤️

Збережи цей допис і поділись з подругою 😉